Орбан проти Києва. Що стоїть за загостренням відносин між Україною та Угорщиною

Між Києвом та Будапештом гримить і блискає від взаємних погроз та образ, МЗС Угорщини викликає на килим українського посла, двосторонні відносини перебувають у глибокій кризі. Можна було б сказати, що це все ми бачимо не вперше, якби не кілька суттєвих обставин.

По-перше, градус напруги досяг небаченого раніше рівня. У хід ідуть порівняння нинішніх політиків із поплічниками Адольфа Гітлера, звинувачення у багатомільярдній корупції і навіть натяки на те, що Віктор Орбан міг би пожертвувати Володимиру Путіну власні органи.

По-друге, і це здається значно важливішим, цей конфлікт розгорається напередодні старту в Угорщині парламентської кампанії, яку вже зараз називають найважливішою в історії країни. Україна, сама того не надто бажаючи, точно стане однією з головних тем передвиборчої дискусії.

Віктор і потиличник

Сказати, коли саме розпочався нинішній виток українсько-угорського словесного протистояння, не так уже й просто.

З одного боку, звичайно, важко недооцінити роль у цьому Володимира Зеленського. Він несподівано прибув на Всесвітній економічний форум у Давосі, який ще більш несподівано перетворився на центр геополітичних дискусій про долю світу, і там після годинної зустрічі з Дональдом Трампом виступив з промовою, у якій розкритикував пасивність, інертність та безвольність своїх європейських союзників.

Згадав він у цьому спічі й угорського прем'єра, хоч і не назвав його прізвище вголос.

"Ми всі бачимо, що сили, які намагаються зруйнувати Європу, не втрачають ані дня: вони діють вільно і навіть працюють усередині самої Європи. Кожен Віктор, який живе за рахунок європейських грошей, одночасно намагаючись продати європейські інтереси, заслуговує на потиличник. І якщо йому комфортно в Москві, це зовсім не означає, що ми маємо дозволяти європейським столицям перетворюватися на маленькі Москви", - заявив Зеленський.

Віктор Орбан навряд чи міг залишити цей ледь прикритий закид у свій бік без відповіді.

З іншого боку, каже ВВС заступник виконавчого директора київського аналітичного центру "Українська призма" Сергій Герасимчук, складно звинувачувати українського лідера в тому, що це він розпалив конфлікт: будь-який спостерігач за угорською політикою підтвердить, що протягом останніх тижнів та місяців Віктор Орбан не стримував себе у нападках на Україну та її лідера, торпедував європейські зусилля, спрямовані на підтримку Києва.

"Я не розумію тих, хто каже, що до Давосу у відносинах між Україною та Угорщиною було якесь затишшя чи перемир'я", - каже експерт.

Перепалка в Х

У будь-якому разі, на давоський спіч Зеленського про потиличник для Віктора відреагував особисто Віктор Орбан.

"Мені здається, ми не зможемо дійти порозуміння. Я вільна людина, яка служить угорському народові. Ви ж – людина у відчайдушному становищі, яка вже четвертий рік не може чи не хоче покласти край війні попри те, що президент США надає вам у цьому всіляку допомогу", - написав він у соцмережі Х (колишній твіттер).

А спілкуючись із журналістами після неформального саміту ЄС у Брюсселі, додав:

"Протягом наступних ста років в Угорщині не буде парламенту, який проголосує за вступ України до ЄС".

Це зауваження у Києві цілком могли сприйняти болісно: представники української влади за будь-якої нагоди стверджують, що Україна може стати членом Євросоюзу вже у 2027 році.

Можливо, цим і пояснюється тон відповіді Орбану, яку на своїй сторінці у Х запостив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга:

"Цей план приречений на провал, пане прем'єр-міністре. Ваш хазяїн у Москві не протримається сто років, навіть якщо ви готові пожертвувати йому всі органи".

"Я бачу, ви почали втручатися у наші вибори, – відповів на цю заяву міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто. - Ми знаємо, що ви хочете (щоб в Угорщині був) уряд, який говоритиме "так" Брюсселю і готовий буде втягнути Угорщину у вашу війну. Але ми цього не допустимо!".

У відповідь на це Андрій Сибіга опублікував розлогий пост, у якому звинуватив Віктора Орбана в корупції, порівняв його місце в історії з фігурою Ференца Салаші - "останнього союзника Гітлера", страченого в Будапешті в 1946 році, і заявив, що блокуючи вступ України до ЄС, Орбан шкодить передусім членам угорської громади Закарпаття, які стали заручниками у його геополітичних схемах.

Сьогодні словесний конфлікт між Києвом та Будапештом навряд чи можна назвати вичерпаним. Віктор Орбан практично у щоденному режимі публікує в соцмережі Х пости та ролики, в яких обіцяє не допустити членства України в ЄС, звинувачує українське керівництво у корупції та прагненні втягнути Угорщину в чужу війну.

Глава українського МЗС називає Орбана загрозою для власного народу, додаючи, що Київ залишає за собою право пропорційно реагувати на недружні дії та кроки Будапешта.

Посла України в Угорщині Федора Шандора минулого тижня викликали до угорського МЗС, після чого Петер Сіярто заявив, що український уряд бере участь в угорських виборах під брендом головної опозиційної партії країни "Тиса".

Вирішальні вибори

Ймовірно, саме у протистоянні "Фідес", угорської партії влади, і "Тиси" – опозиційної політичної сили, яка з минулого року лідирує в електоральних рейтингах, і варто шукати коріння нинішнього загострення між Києвом та Будапештом.

У квітні в Угорщині відбудуться парламентські вибори, здатні кардинально змінити політичний ландшафт країни.

З 2010 року при владі тут перебуває "Фідес" Віктора Орбана, і за цей час Угорщина перетворилася на "неліберальну демократію" з масою супутніх проблем із системою правосуддя, тиском на свободу слова та званням найкорумпованішої країни ЄС у рейтингу Transparency International.

У ході попередніх парламентських кампаній опозиція намагалася нав'язати Орбану боротьбу, але в силу різних причин це не вдавалося.

Нинішні вибори разюче відрізняються на цьому тлі.

По-перше, головним противником "Фідеса" на них стане не розрізнений конгломерат опозиційних партій, на суперечностях між якими влада успішно грала у минулому, а один сильний гравець – правоцентристська "Тиса".

По-друге, альтернатива нинішній владі має конкретне привабливе обличчя. Йдеться про 44-річного Петера Мадяра, колишнього члена "Фідеса", який вийшов зі складу цієї партії у 2024 році на тлі гучного скандалу про помилування чоловіка, засудженого за сексуальне насильство в дитячому будинку.

Після приєднання Мадяра до вже існуючої на той час "Тиси" ця сила очолила передвиборчі опитування. З літа минулого року Мадяр їздить угорською провінцією, яка традиційно вважається електоральним бастіоном "Фідеса", і, судячи з усього, має успіх у тамтешніх виборців: станом на початок 2026 року "Тиса" випереджає партію влади у передвиборних рейтингах приблизно на 10 процентних пунктів.

У цій ситуації "Фідес" вдався до того, що вже не раз приносило йому успіх у попередніх виборчих кампаніях.

Проти зовнішнього ворога

"Партія "Фідес" традиційно використовує для мобілізації електорату у виборчих кампаніях створення образу "зовнішнього ворога", – каже ВВС старша наукова співробітниця Центру суспільних наук будапештського університету імені Лоранда Етвеша Чілла Фединець.

У ході нинішньої кампанії таких ворогів, судячи з усього, буде два – колективна неприхильна до Угорщини бюрократія Євросоюзу на чолі з Урсулою фон дер Ляєн особисто та Україна – корумпована, небезпечна країна, яка весь час прагне все нових і нових фінансових вливань (звісно, за рахунок простих угорських родин).

Головна ж загроза, від якої усіма силами збирається захищати угорців Віктор Орбан, - це війна, в яку Будапешт намагаються втягнути і Брюссель і Київ. Незважаючи на те, що офіційно кампанія в Угорщині ще не почалася, чинний прем'єр уже фактично презентував головний передвиборчий слоган своєї партії на майбутніх виборах:

"Скажемо "Ні" війні!" - і будує свою риторику, спрямовану до виборців, саме на антивоєнних меседжах.

У цій риториці "Фідеса" "Тиса", яка концентрується на соціально-економічних питаннях і дистанціюється від проблем зовнішньої політики, виступає в ролі не просто опонента чинної влади, а ще й "підконтрольної Україні" партії.

Восени минулого року Віктор Орбан заявив, що українська розвідка проникла до телефонів тих угорців, які встановили собі мобільний застосунок партії “Тиса”.

В угорській опозиції відкинули ці звинувачення, а в українському МЗС заявили, що уряд Орбана "нагнітає позбавлену будь-яких підстав антиукраїнську істерію".

Заява Петера Сіярто про те, що Київ братиме участь у майбутніх угорських виборах під брендом "Тиси" – очевидно, з тієї ж серії.

При цьому, зауважує Чілла Фединець, партія "Тиса" у своїй риториці аж ніяк не займає проукраїнської позиції. Можливо, каже експертка, це стратегічне рішення для того, аби не відлякати численних виборців, котрі, в тому числі завдяки активній роботі державної пропагандистської машини, ставляться до України скептично.

А може бути й таке, що "Тиса" справді не відчуває ентузіазму щодо підтримки України. У будь-якому разі, Петер Мадяр усіляко уникає прямих заяв щодо майбутнього стосунків Будапешта з Києвом у разі, якщо на квітневих виборах переможе його партія.

"Я думаю, що це технологія, – каже ВВС Сергій Герасимчук. – Мадяр зараз намагається активно грати на електоральному полі Орбана, він каже: я практично такий самий як Орбан, тільки красти не буду. Тому він свідомо не педалює тему України".

До виборів – без змін

Опитані ВВС експерти та дипломати сходяться на думці: щонайменше до дня угорських виборів чекати на деескалацію риторики на лінії Будапешт – Київ не має сенсу.

Занадто висока ціна цих виборів для "Фідеса" та занадто великі ресурси були закладені цією партією у формування своєї електоральної бази на основі мобілізації перед "українською загрозою".

По суті, вибір Києва полягає лише в тому, наскільки голосно і різко реагувати на меседжі, які доносяться (і будуть доноситися) з Будапешта.

"З одного боку, українська влада відчуває необхідність публічно відстоювати національні інтереси та права громадян... З іншого – така риторика несе за собою ризик “дзеркальної ескалації”, коли занадто гострі заяви можуть легітимізувати страхи та образи, які "Фідес" активно розповсюджує серед свого електорату", - каже Чілла Фединець.

"Україні не варто опускатися до рівня риторики, який вона сама критикує... Фактично, незалежно від заяв Києва, до завершення виборчої кампанії в Угорщині їхній вплив на політичну поведінку Віктора Орбана залишатиметься обмеженим", - резюмує вона.

В опублікованому минулого тижня інтерв'ю "Європейській правді" глава українського МЗС Андрій Сибіга сказав, що Україна "рішуче реагуватиме на будь-які недружні прояви щодо нашої країни".

"Період дипломатичного "непомічання" завершився", - говорить він в одному місці цього інтерв'ю. "Хоча ми діємо пропорційно, в мене немає часу реагувати на кожну дурницю", - зазначає Сибіга при відповіді на інше питання.

"Ми розуміємо, що у влади Орбана проста задача: перевести увагу виборця з колосальних внутрішніх проблем, корупції і провалів в економіці на вигадані зовнішні чинники - "погану" Україну, "поганий" Брюссель. Ми на ці маніпуляції та спроби уряду Орбана штучно втягувати Україну у внутрішню політику Угорщини реагувати не будемо. Нехай не відволікають увагу від того, що відбувається всередині їхньої країни", - каже джерело ВВС в українському МЗС.

Чи є "план Б"

Деякі співрозмовники ВВС в експертних та дипломатичних колах висловлюють стурбованість: мовляв, звичайно, ​​нинішня конфронтація між Україною та Угорщиною, яка триває вже кілька років, не була свідомим вибором Києва.

Радше це Віктор Орбан у якийсь момент зрозумів, що українську карту можна з вигодою для себе розігрувати у відносинах між Брюсселем, Вашингтоном і Москвою (а в перспективі і з Пекіном).

Однак часом у спостерігачів складається враження, що Київ нині поставив усе на поразку Віктора Орбана на виборах-2026 і на те, що відносини з не до кінця зрозумілим, але все-таки більш проєвропейським Петером Мадяром у України складатимуться краще.

Але, по-перше, як уже було сказано вище, про реальні, а не уявні погляди Мадяра на відносини зі східним сусідом невідомо практично нічого.

По-друге, зовсім не факт, що Орбан програє квітневі вибори. Тут можна говорити і про машину адмінресурсу, яка ще не запрацювала на повну силу, і про специфіку угорської виборчої системи, фактично сконструйованої "Фідесом" під себе, і про теоретичну можливість реалізації на угорських виборах "румунського сценарію".

Риторика про "зовнішнє втручання" - у нашому випадку українське - у вибори може виявитися рушницею, яка висить на стіні, але може вистрілити, якщо до того вестиме сюжет кампанії, говорить співрозмовник у дипломатичних колах України, який побажав зберегти анонімність.

У будь-якому разі, спалювання Києвом мостів у стосунках з Орбаном змушує багатьох скептиків сумніватися у тому, що в українців є план, як вести справи з Будапештом, якщо Орбан залишиться при владі.

"Ми готові до будь-яких варіантів", - лаконічно відповідає на запитання про це міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

У інших співрозмовників ВВС впевненості у цьому менше.

З одного боку, каже Чілла Фединець, якщо Орбан залишиться при владі, це, безумовно, створить додаткові складнощі для інтеграції України до ЄС.

З іншого боку, київські співрозмовники ВВС припускають, що Орбан, якого українські дипломати справді називають головною перешкодою на шляху України до членства в Євросоюзі, може змінити свою позицію після того, як на нього перестане тиснути чинник близькості доленосних виборів.

Ще один фактор, який здатний докорінно змінити динаміку українсько-угорських відносин – це позиція Дональда Трампа, каже джерело ВВС у дипломатичних колах.

Не секрет, що Віктор Орбан через безліч причин є одним із фаворитів американського президента серед усіх лідерів європейських країн: вони стоять на подібних ідеологічних позиціях, угорський лідер повністю підтримав концепцію Трампової "Ради світу", а також його ініціативи щодо закінчення війни в Україні.

І в цьому, припускають деякі київські спостерігачі, може полягати можливість для України. За чутками, одним із елементів мирного плану Трампа є прискорене набуття Києвом членства у Євросоюзі. Якщо цей план наблизиться до реалізації, очевидно, що згоду на нього повинен буде дати і Орбан.

"Що робитиме Орбан, якщо в рамках мирного врегулювання Трамп підтримає негайний вступ України до ЄС? О, я хотів би на це подивитися", - каже ВВС співрозмовник у дипломатичних колах України.

За участю Дмитра Власова