Куба на межі катастрофи: яка історія її стосунків зі США

Дональд Трамп сказав, що йому випаде "честь захопити Кубу". Зробив він цю заяву в день, коли на острові стався колапс національної енергосистеми після посилення американського нафтового ембарго.

На запитання журналістів, що він мав на увазі, Трамп відповів: "Я можу робити з нею все, що захочу. Хочете правду? Зараз це дуже ослаблена країна".

Президент Куби Мігель Діас-Канель минулого тижня у публічному зверненні визнав, що його уряд веде переговори з Вашингтоном у пошуках виходу з ескалації.

Він повідомив, що протягом трьох місяців на Кубу не надходило пальне через американську блокаду, що довело й без того критичну енергетичну кризу до катастрофічного рівня.

Як зазначає BBC News Mundo, кубинці вже багато років стикаються з частими відключеннями електрики, а критики кажуть, що проблеми енергетики пов'язані з її поганим обслуговуванням.

Острівна країна значною мірою залежала від імпорту палива, передусім з Венесуели, поки поставки не припинилися після затримання американськими силами президента Ніколаса Мадуро на початку січня.

Чи готова Куба до падіння?

Куба, розташована лише за 145 км на південь від Флориди, перебуває під санкціями США з початку 1960-х років, з часів перемоги соціалістичної революції Фіделя Кастро.

Після затримання Мадуро елітними підрозділами США Трамп заявив, що військове втручання на Кубі не потрібне, бо країна "вже готова впасти".

Держсекретар США Марко Рубіо, син кубинських емігрантів, давно закликає до зміни режиму на острові. Після затримання Мадуро він зауважив: "Якби я жив у Гавані і був у владі, я б трохи хвилювався".

Такі заяви, а також його подвійна роль держсекретаря і радника з національної безпеки, змушують замислитися, наскільки Рубіо здатен вплинути на наступні кроки Трампа.

Колишній посол Куби при ЄС Карлос Альсугарай в ефірі BBC Newsday зазначив, що острів готується до можливого американського втручання, але це не означає, що його чекають.

"Багато кубинців мого віку… не надто стурбовані", - каже він.

За його словами, люди хочуть змін, особливо в економіці, але не хочуть, щоб вони нав'язувалися зовні.

"Ми якось впораємося самі, але це не той шлях", - додає дипломат.

"Ніхто на Кубі не настільки наївний, щоб думати, що американське втручання вирішить наші проблеми".

Обговорювалася й можливість втручання Китаю чи Росії, проте експерти вважають це малоймовірним.

Як зараз живе Куба

Дії США відбуваються на тлі дедалі тяжчої ситуації на острові та постійних загроз з боку Трампа. Кубинці стикаються з відключеннями електрики.

Конфіскація адміністрацією Трампа венесуельських нафтових танкерів, що перебували під санкціями, лише погіршила паливну та енергетичну кризу на острові.

Президент США також пригрозив запровадити мита проти країн, які постачають нафту на Кубу, заявивши, що це має прискорити "падіння" держави, адже Венесуела більше не надсилає своєму давньому союзнику ні нафту, ні гроші.

Ситуацію ускладнюють і хронічні проблеми в енергетиці: застарілі теплоелектростанції, недоліки у виробництві та брак валютних ресурсів для закупівлі палива на міжнародному ринку.

Уряд Гавани перекладає відповідальність за ці труднощі на економічне ембарго США, яке діє ще з 1960-х років після націоналізації підприємств Фіделем Кастро, у тому числі американських компаній.

За даними BBC News Mundo, через гострий дефіцит палива, найгостріший за останні десятиліття, кубинці змушені готувати на вугіллі та дровах.

"Багато хто вже кілька днів готує саме так, бо для електроплити потрібна електрика, а газу майже не залишилося", - розповіла у лютому жителька Гавани Елізабет Контрерас.

"Ми допомагаємо один одному як сусіди", - додає 68-річна пенсіонерка.

План, оголошений кубинською владою для економії ресурсів, передбачає нормування продажу палива, його використання лише для ключових галузей і життєво важливих послуг, а також перехід на дистанційну роботу і гібридне навчання в університетах.

Зв'язки між Венесуелою та Кубою

Обидві країни поділяють модель державного соціалізму і підтримують одна одну з 1999 року, коли до влади у Венесуелі прийшов Уго Чавес.

Раніше Венесуела постачала Кубі субсидовану нафту, а в обмін острів відправляв до Каракасу медичних, освітніх та спортивних фахівців, а також військових і фахівців розвідки.

За даними джерел, під час американської операції із затримання лідера Венесуели загинули 32 бійці кубинських сил - багато з них, за припущеннями, входили до найближчого оточення Ніколаса Мадуро.

Точні цифри важко перевірити, але вважається, що Венесуела постачала Кубі близько 35 тисяч барелів нафти на день - це приблизно 30% потреб острова і майже в п'ять разів більше, ніж обсяги поставок з Росії, іншого ключового енергетичного партнера та давнього союзника Куби.

Коротка історія відносин США та Куби

Взаємини Куби та США історично складалися непросто і часто були ворожими.

Після Кубинської революції 1959 року Фідель Кастро усунув від влади чинного президента Фульхенсіо Батисту, який мав підтримку Вашингтона. Після цього відносини двох країн почали стрімко погіршуватися.

Кастро підвищив податки на імпорт із США і уклав торговельну угоду з Радянським Союзом. У відповідь Вашингтон розірвав дипломатичні відносини з Гаваною та ввів торговельне ембарго, яке діє й досі.

У 1961 році сталася висадка в затоці Кочінос: 1 400 людей, спонсорованих ЦРУ - переважно кубинські емігранти - спробували повалити Кастро, але за три дні їх розбили кубинські війська.

У 1962 році президент США Джон Ф. Кеннеді запровадив повне торговельне ембарго проти Куби. Того ж року почалася Карибська (Кубинська) криза: США виявили на острові радянські ядерні ракети. Світ 13 днів перебував на межі ядерної війни, доки Кеннеді та СРСР не домовилися забрати американські ракети з Туреччини та радянські з Куби.

Відносини почали налагоджуватися за президента Барака Обами. Він пом'якшив обмеження на поїздки та рух коштів, а також прибрав Кубу зі списку держав, що підтримують тероризм (у який острів потрапив у 1982 році).

Обидві країни відновили роботу посольств, а в 2016 році Обама став першим чинним президентом США, який відвідав Кубу з 1928 року.

У 2017 році Дональд Трамп знову посилив обмеження на поїздки американців на острів, хоча заявив, що дипломатичні відносини розривати не буде. Пізніше США відкликали більшість персоналу посольства після того, як у дипломатів і працівників спецслужб виникли проблеми зі здоров'ям.

У 2021 році Кубу повернули до списку держав-спонсорів тероризму, а після протестів у Гавані тодішній президент Джо Байден запровадив додаткові санкції.

Через рік він пом'якшив деякі обмеження й у 2025 році планував знову прибрати Кубу зі списку "держав-спонсорів тероризму". Проте Трамп скасував це рішення в перший же день після свого повернення на посаду і наклав ще жорсткіші обмеження.