Хто у світі перемагає, а хто програє через війну з Іраном

Від стрімкого зростання рахунків за опалення в Йоркширі до закриття шкіл у Пакистані задля економії - фінансові наслідки війни на Близькому Сході вже відчутні дуже гостро в усьому світі.

Стає дедалі очевидніше, що ефект від дій у відповідь Тегерана, спрямованих на створення економічних потрясінь і шкоди, не буде короткочасним.

Проте поряд із довгим списком тих, хто ризикує сильно постраждати, є й ті, хто виграє.

Тож хто вони?

Переможці: Норвегія, Канада і Росія

Попри всі зусилля щодо розвитку відновлюваної енергетики, ми все ще значною мірою залежимо від нафти й газу.

Великі запаси зазвичай обіцяють величезні прибутки, тому нафту часто називають "чорним золотом". Коли ціни зростають, виробники зазвичай виграють, тоді як споживачі втрачають.

Але це не типовий нафтовий шок.

Серцем постачання залишається Близький Схід, а його головною артерією - Ормузька протока.

Фактичне блокування протоки та атаки на енергетичну інфраструктуру в регіоні боляче вдарили по виробниках Перської затоки, таких як Катар і Саудівська Аравія, оскільки Тегеран націлюється на союзників Америки.

Поки покупці шукають альтернативні джерела, виграти можуть такі країни, як Норвегія та Канада.

Після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, коли багато країн почали відмовлятися від російського газу, Норвегія змогла наростити видобуток і скористатися ситуацією.

Тим часом міністр енергетики Канади Тім Годжсон швидко позиціонував свою країну як "стабільного, надійного, передбачуваного постачальника енергії, що керується цінностями", але є питання щодо того, наскільки вона може збільшити видобуток.

Натомість найбільшим переможцем може стати Росія. Оскільки Вашингтон послаблює санкції, щоб пом'якшити глобальний дефіцит постачання, продажі російської нафти до Індії зросли на 50%.

Деякі оцінки свідчать, що Москва може отримати до 5 млрд доларів додаткового прибутку до кінця березня і вийти на найкращий рік за доходами від пального з 2022 року.

Америка ризикує фактично передати Москві значний фінансовий виграш за рахунок країн Перської затоки. Є й інші потенційні вигодонабувачі.

Оскільки деякі країни збільшують використання вугілля, це відкриває можливості для великих експортерів, таких як Індонезія, адже ціни на це паливо також зростають.

Ті, хто програв: США, Британія та Європа

А що ж самі США?

Президент Дональд Трамп каже, що коли ціни на нафту зростають, США "заробляють багато грошей".

Дійсно, американські нафтові компанії можуть отримати десятки мільярдів доларів додаткового доходу цього року, якщо ціни на нафту залишаться на нинішньому рівні.

Але це не робить США чистим переможцем.

По-перше, тому що деякі компанії сильно залежать від ситуації на Близькому Сході. Наприклад, ExxonMobil має операції в катарському промисловому центрі Рас-Лаффан, де виробництво зупинили з початку березня і який уже зазнав іранських ракетних ударів, що спричинили "значні руйнування".

По-друге, після років скорочення потужностей через падіння гуртових цін багато виробників сланцевої нафти не можуть швидко збільшити видобуток.

І найважливіше: у перерахунку на одну людину американці є найбільшими споживачами нафти й газу у світі.

Від посиленого опалення під час суворих зим на Середньому Заході до сезону активного водіння - вони сильно залежать від коливань цін на викопне паливо.

Економісти Oxford Economics попереджають, що якщо ціни на нафту зростуть до 140 доларів і залишаться на цьому рівні, економіка може скоротитися.

Звісно, американці не єдині, хто вразливий до цього. Залежність європейських споживачів - і жителів Великої Британії - від імпортного газу означає підвищений ризик для економічного зростання.

Це відбувається через вплив на інфляцію: події останніх тижнів можуть додати приблизно 0,5% до інфляції цього року, якщо тенденція збережеться, адже зростання цін поширюється на такі сфери, як добрива та транспортні витрати.

Хороша новина полягає в тому, що завдяки підвищенню енергоефективності західні країни загалом стали більш стійкими до енергетичних шоків, ніж раніше.

Але, наприклад, у Великій Британії нафта й газ становлять понад половину споживання енергії, тому водії, домогосподарства з витратами на опалення та енергомісткі галузі, такі як промисловість, залишаються вразливими - як і в багатьох країнах.

Багато залежить не лише від майбутньої динаміки цін, а й від дій урядів, що є предметом гарячих дискусій.

Не дивно, що багато урядів не поспішають розглядати масштабні пакети підтримки, адже їхні фінанси також зазнають тиску.

Реакція ринків облігацій на ризик вищої інфляції загрожує збільшити витрати вже й без того закредитованих країн на мільярди.

Втім, найбільша негайна загроза постала перед традиційними покупцями нафти та скрапленого газу, які транспортують на схід через Ормузьку протоку.

Азія отримує 59% своєї нафти з Близького Сходу, а Південна Корея - до 70%. На тлі зниження фондових ринків через перебої та зростання витрат політики також попереджають про ризики для напівпровідникової галузі країни. Південна Корея виробляє понад половину світових чипів пам'яті.

В інших країнах запроваджують нормування пального, чотириденний робочий тиждень і закривають навчальні заклади - зокрема на Шрі-Ланці, у Бангладеш і на Філіппінах.

Втім, найбільші споживачі в регіоні частково захищені завдяки плануванню та дипломатії. Китай має запаси, яких вистачить на кілька місяців, і, за повідомленнями, збільшив закупівлі в Ірану.

Те саме стосується Індії, яка також користується тимчасовим послабленням обмежень і звертається до Росії.

Те, що станеться далі, звісно, залежить від розвитку цього конфлікту.

Малоймовірно, що США, плануючи атаки на Іран, повністю передбачили всі ці економічні наслідки.

І якщо війна затягнеться, зросте ризик не лише шкоди для окремих країн, а й ефекту доміно та глобальних потрясінь.