Вибухові посилки: всередині російської спецоперації проти Європи

Секс-іграшки, лосьйон для тіла і масажні подушки – це були не ті посилки, з якими зазвичай мав справу Сурановас. "Що?" – написав він у повідомленні, коли йому надіслали фотографію предметів, які його попросили відправити у чотирьох посилках із Литви до Великої Британії та Польщі.

"Це те, що їм потрібно, і вони пропонують регулярну роботу", – надійшла відповідь через месенджер Telegram.

Оплата була непоганою: 150 євро за кілька годин роботи, тож Сурановас погодився.

"Якщо це потрібно – мене влаштовує", – написав він у відповідь.

Але кожна посилка містила складний запалювальний пристрій. Тюбики з косметикою були наповнені рідкою вибуховою речовиною високої потужності, а пристрої для запалювання були приховані, щоб їх не виявили сканери в аеропортах. Сурановас стверджує, що нічого про це не знав.

Коли у липні 2024 року йому передали ці речі в одному з парків Вільнюса, таймери всередині вже відраховували час.

Протягом наступних двох днів три посилки загорілися, одна – буквально перед тим, як її мали помістити у вантажний літак до Лондона. Якби це сталося трохи пізніше, наслідки могли б бути катастрофічними.

У серпні того ж року Сурановаса заарештували і звинуватили у здійсненні терористичного акту від імені російської військової розвідки – ГРУ.

Наразі 22 людини перебувають під вартою в Литві та Польщі після міжнародного розслідування за участі британських контртерористичних підрозділів. Воно дійшло висновку, що операцією керувала Росія – звинувачення, які Москва послідовно заперечує.

Це перший випадок, коли хтось із причетних до цієї змови з посилками публічно розповів про події.

Минулого року BBC написала кільком підозрюваним у в'язницях у межах власного розслідування хвилі диверсійних атак у Європі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Вона включала підпали, сходження поїздів з рейок, а також змову з посилками.

Сурановас відповів детально, а коли його нещодавно звільнили під заставу, погодився зустрітися.

Його розповідь, разом із численними матеріалами справи та іншими джерелами, дає унікальне уявлення про надзвичайну змову, спрямовану проти Великої Британії та кількох інших країн – очевидно з метою підірвати підтримку Києва.

Вона також показує, як Росія активно вербує людей у Європі, яких підозрюють у дедалі серйозніших атаках.

"Я б не називав це тіньовою війною. Я думаю, це активна агресія проти наших держав, – попереджає Вільмантас Віткаускас, керівник Національного центру управління кризами Литви. – Це чіткий сигнал: ті, хто підтримує Україну, отримають удар від росіян. Це дуже небезпечно, і ми близькі до ситуацій, у яких постраждає багато людей".

Першого разу, коли Сурановас спробував забрати посилки – з квартири, орендованої через Airbnb у Вільнюсі – він не зміг знайти потрібну квартиру.

Один колишній європейський дипломат у Росії зазначає, що використання непідготовлених посередників додає "рівень непередбачуваності — і некомпетентності".

Але через три тижні операцію відновили.

Сурановас розповів, що його найняв давній знайомий із Росії на ім'я HK, який спілкувався через Telegram.

Його інструкції – багато з яких бачило ВВС – полягали у тому, щоб забрати коробки і відправити їх за адресами в Лондоні, Бірмінгемі та Варшаві, використовуючи кур'єрські служби DHL та DPD.

Поліцейське розслідування показує, що він був останньою ланкою довгого ланцюга, координованого дистанційно з Росії.

Кожна людина виконувала свою задачу – від перевезення детонаторів до ЄС до забезпечення автомобілів. Деякі, схоже, не знали всієї картини.

Колишня міністерка оборони Литви Довілє Шакалєнє каже, що це типовий стиль Росії, створений для можливості заперечення причетності: "Чим далі виконавці від організаторів… і чим менше вони знають, тим складніше провести ефективне розслідування".

Слідчі все ж встановили кількох координаторів із Росії. Один із них, відомий під псевдонімом Warrior, імовірно, також організував підпал магазину IKEA у Вільнюсі у травні 2024 року.

У день повторної доставки HK написав Сурановасу дружнє повідомлення і сказав, що переводить близько 500 євро у криптовалюті на поштові витрати.

Потім він надіслав фотографію площі в центрі Вільнюса та написав, що "чоловік" зустріне його там із посилками.

Сурановас виглядав занепокоєним.

"Наступного разу нехай користуються поштою. Такі зустрічі – не для мене", – написав він.

"Хлопець нейтральний. Нічого незаконного", – запевнив HK.

Тим часом інший учасник – українець Владислав Деркавець, – вже активував чотири запалювальні пристрої, нервово курячи сигарету за сигаретою. Його пізніше заарештували.

Матеріали справи показують, що його координатор Warrior надсилав інструкції через Telegram.

Після встановлення таймерів Деркавець отримав вказівку витерти всі сліди.

Він поклав масажні подушки до коробок разом із тюбиками вибухової рідини, компресійними колготками і вібраторами – ймовірно, щоб відвернути увагу.

Посилки були готові до передачі Сурановасу.

На зустріч із ВВС у центрі Вільнюса Сурановас прийшов із електронним браслетом на нозі.

Після 18 місяців під вартою він перебуває під "інтенсивним наглядом" і може залишати дім лише на кілька годин на день до суду.

Йому 53 роки. Він високий, кремезний і балакучий. Народився в радянській Литві і називає себе етнічним росіянином. Ми розмовляли російською – його рідною мовою.

Він визнає, що відправляв посилки – його зафіксували камери відеоспостереження в офісах DHL і DPD – але наполягає, що не знав про пристрої всередині.

"Я б ніколи на таке не погодився. Це жахливо. Мене використали", – каже він.

На момент арешту Сурановас офіційно був безробітним.

Але він каже, що багато років продавав автомобілі клієнтам у Білорусі та Росії, а також підробляв доставками: "Люди знали мене. Тому я допомагав — за плату".

Саме так він і познайомився з HK онлайн, але справжнього імені не знає.

"Ми називаємо одне одного "брате" або "друже".

Слідчі вважають, що HK – громадянин Молдови, який живе у Краснодарі на півдні Росії. Там же, за повідомленнями, базується Warrior.

Посольство Росії в Лондоні заявило BBC, що "немає нічого, що нагадувало б докази" причетності Москви до диверсій і відкидає усі звинувачення, називаючи їх "антиросійськими наративами".

Сам Сурановас називає війну в Україні "ідіотизмом" і каже, що не підтримує Путіна.

Але найбільше він наполягає на тому, що ніколи свідомо не перевозив би вибухівку: "Навіть за мільйон доларів. Жодні гроші не компенсують втрату свободи".

Один із його родичів згадує, що спочатку сім'я істерично сміялася, почувши про обвинувачення у тероризмі. Потім настав шок: "Він спекулянт, купує і продає. Це дуже страшно".

У Сурановаса вже є кримінальне минуле – про це він згадав сам, але послідовно применшує власну роль.

Із 2022 року він перебуває під заставою за звинуваченням у шахрайстві у справі про фінансову піраміду в Польщі, яка має зв'язки з Росією, а у 2016 році його засудили в Данії за спробу отримати ювелірні вироби за допомогою викрадених кредитних карток.

Сурановас і досі наполягає, що був лише водієм, але ВВС перевірила судові матеріали – і суддя йому не повірив. Він отримав 18 місяців.

"Я не був частиною цього, я не працюю на ГРУ. Я не шпигун", – наголошує він.

Стояв спекотний літній день, коли дружина підвезла Сурановаса до Вільнюса, щоб він забрав посилки. Вона зупинилася біля площі, а він попрямував до лавки під деревами чекати кур'єра. HK продовжував надсилати інструкції у повідомленнях.

"Він буде у шортах. Із 4 коробками", – написав він.

Чоловік запізнився, переплутав кодове слово і сфотографував Сурановаса, коли той ішов.

"Це якась мутна історія", – роздратовано написав Сурановас HK в іншому повідомленні.

Він наполягає, що неодноразово перевіряв, чи немає в посилці "нічого незаконного, нічого забороненого". У чаті з HK, який бачила ВВС, він одного разу прямо ставить це запитання. Йому також кажуть не ставити занадто багато запитань, "тоді все буде гладко".

Сурановас провів близько 40 хвилин в офісі DHL неподалік аеропорту Вільнюса, де співробітниця перевірила кожен предмет у його коробках. Один тюбик крему тріснув, і вона його заклеїла, не підозрюючи, що рідина, яка витікала, була вибухівкою.

"Абсолютно нічого незвичайного не було. Жодних дрібних дротів, що стирчать, чи чогось подібного", – каже Сурановас.

Після цього його дружина підвезла його до офісу DPD, щоб він відправив дві інші посилки до Варшави.

"Під камерами. Хіба я б прийшов на таке на орендованій машині чи щось таке? Із якоюсь бородою?"– міркує він.

Він справді використав вигадане ім'я для даних відправника – за його словами, щоб уникнути спаму – але наголошує, що оплатив відправлення власною карткою. Він каже, що не зміг відновити доступ до свого рахунку, щоб це продемонструвати.

Того вечора, коли посилки вже були в дорозі, HK повідомив йому, що він отримає бонус. Загалом, схоже, йому заплатили 280 євро.

Сурановас розповів ВВС, що група планувала відправляти більше посилок.

"Вони питали, чи можу я надсилати три-чотири на місяць", – каже він. Ще одну доставку він мав здійснити того тижня, коли його заарештували.

Здатність Москви направляти на місця повноцінних агентів була різко обмежена після отруєння у Солсбері у 2018 році, коли Росія застосувала нервово-паралітичну речовину. Після цього Велика Британія, ЄС і США вислали таку кількість російських агентів, що, за словами одного колишнього європейського дипломата, завдало "системної шкоди" можливостям російської розвідки.

Саме тоді Москва почала вербувати людей у Європі, щоб виконувати "брудну роботу". Я бачив кілька випадків, коли людей залучали через пропозиції роботи, що звучали цілком нормально, у месенджері Telegram. Але у змові з посилками багатьох залучили знайомі з кримінальних мереж.

"Росія нарощує свої операції, тому звертається до моделі контрактування організованої злочинності. Усередині Росії вони роками активно використовували таку практику", – каже експерт Ґланц із аналітичного центру Royal United Services Institute.

Чоловік, який передав посилки Сурановасу, має судимість за шахрайство в Польщі. Інший підозрюваний, який забезпечував машинами, під слідством за крадіжки автомобілів по всій Європі. Третій, який працював із вибухівкою, відбував покарання за зґвалтування.

"Існує перелік онлайн-груп, готових зробити майже будь-що за відповідну ціну – і саме це ми зараз спостерігаємо", – каже Ґланц. Він зазначає, що в операціях організованої злочинності групи не розкривають усіх деталей завдання, а ті, кого наймають, "дуже часто" мають обмежену інформацію.

"Є одне питання, яке контрабандисти ніколи не ставлять: "Що в цій вантажівці?" Так уже заведено".

20 липня перша посилка, яку відправив Сурановас, спалахнула в аеропорту Лейпцига в Німеччині. Це була посилка, що прямувала до Лондона і мала бути завантажена на рейс DHL.

Другий пристрій вибухнув перед світанком наступного дня у вантажівці DPD неподалік Варшави, а один пристрій не спрацював. Останній загорівся на складі DHL у Бірмінгемі.

Ніхто не постраждав, але пошкодження були значними.

Спочатку про ці інциденти не повідомляли публічно, поки слідчі по всій Європі працювали над справою. Переписка в Telegram показує, що російські координатори не були впевнені, що саме сталося. HK хотів, щоб Сурановас зателефонував у DHL і запитав, чому посилка затрималася в Лейпцигу.

Тим часом інші доставки тривали. Ще дві підозрілі посилки були відправлені з Варшави до США та Канади, а потім ще дві — з Амстердама за тими ж адресами. Цього разу вибухівки не було, тому вважається, що група перевіряла нові маршрути.

Слідчі не можуть точно сказати, чи остаточною метою Росії було збити літак, чи залякати і посіяти страх у країнах, що допомагають Україні.

Але Білий дім був настільки стурбований, що зв'язався з Росією "на високому рівні", розповів BBC колишній високопосадовець адміністрації Джо Байдена. Повідомлення було таким: "припиніть це" або зіткнетеся з "наслідками".

Довілє Шакалєне, колишня міністерка оборони Литви, згадує, що тоді подумала: змова з посилками стала тривожним сигналом для союзників: "Тому що не всі усвідомлювали рівень загрози, з якою ми стикаємося через гібридні атаки".

Коли литовська поліція почала затримувати учасників змови, вони виявили ще один сховок вибухівки, закопаний на кладовищі. Там також були деталі для дронів.

Наприкінці нашого інтерв'ю я запитав Сурановаса, чого, на його думку, Росія хотіла досягти.

Він на мить замовк.

"Думаю це, ймовірно, був тест чогось; вони готували щось більше", – сказав він.

"Це мало показати, що їхні руки можуть дістати далеко. Що вони можуть робити багато речей – і ви навіть не дізнаєтеся".