Як історію дівчини, яка вижила після вибуху, в Росії зробили "фейком"

Після авіаудару по школі в Чернігові в українських соцмережах поширилося відео закривавленої вцілілої дівчини. Але невдовзі її історію підхопили прокремлівські акаунти, які неправдиво звинуватили її у фальшуванні.

"Не було ні свисту, ні шелесту, ні звуку обстрілу, - каже Таня. - Вона просто вдарила в будівлю, і раптом все потемніло. Будівля впала".

На початку березня Таня потрапила під повітряний удар. Вона допомагала сортувати одяг для гуманітарної допомоги в школі № 21 Чернігова, коли в будівлю влучила ракета.

Хоча влада не назвала номер школи, BBC змогла підтвердити конкретну будівлю за допомогою зображень, опублікованих у телеграмі.

Місцева влада повідомила, що того дня росіяни поцілили у дві школи, в результаті чого дев'ять людей загинули і четверо були поранені.

Таня внаслідок вибуху знепритомніла. Каже, коли прийшла до тями, то зрозуміла, що жива і може ходити. Вона встала, озирнулася і побачила людей у паніці. Вона також помітила тіла, що лежали на підлозі, включно з тілом жінки, яка стояла поруч із нею за кілька хвилин до удару.

Злякавшись, вона втекла до свого дому.

Там вона опублікувала в інстаграмі відео - все ще в крові та з видимими травмами на обличчі, - в якому пояснила, що сталося.

"Я була в школі № 21, коли стався вибух, - розповідає вона у відео. - Я вижила. Всім удачі. Сподіваюся, вам пощастило більше, ніж мені".

"Навіщо я записую цю історію? Просто в тій школі було багато дітей. Я не знаю, чи вони вціліли. Просто надішліть це відео всім своїм російським друзям".

За лічені години її відео розійшлося Україною. Лише в інстаграмі воно набрало десятки тисяч переглядів, також його підхопила низка українських новинних сайтів.

Таня розповіла BBC, що отримала тисячі нових підписників і десятки повідомлень в інстаграмі - деякі з підтримкою, деякі з погрозами.

Серед тих, хто писав їй, були люди з Росії. Деякі з них вибачилися за дії російської влади. Але інші не повірили її розповіді та назвали її "фейковою".

Звинувачення у фальшуванні

Незабаром друзі Тані почали надсилати їй скріншоти з російських та білоруських ЗМІ, на яких її відео називали підробкою.

Там її називали "ученицею", стверджували, що рана на її обличчі була несправжньою, і казали, що кров на її обличчі не виглядала природною і що вона поводилася занадто "нормально" для людини, яка щойно пережила вибух.

Усі ці твердження були неправдивими. Таня не "учениця" - їй 29 років, до початку війни вона працювала офіціанткою.

На знімках, які вона зробила на другий день після нападу, - і якими поділилася з BBC - чітко видно травми обличчя, що відповідають кадрам, які вона опублікувала в інстаграмі.

Що стосується її, здавалося б, спокою, то Таня розповіла ВВС, що була "глибоко шокована", коли записувала відео.

"Я була спокійна і не перелякана. Просто шокована, - каже вона. - Через кілька годин після цього у мене була істерика. Наступні два дні я не могла ні їсти, ні спати, я просто плакала. Це був кошмар".

У російських ЗМІ також стверджували, що школи по всій Україні припинили роботу на початку війни, і тому на момент удару в школі не могло бути багато дітей.

Але школу використовували як пункт збору гуманітарної допомоги, тож місцеві жителі вважали її безпечним місцем, каже Таня. Деякі з яких привезли туди своїх дітей.

Цю інформацію підтвердили чиновники. Голова Чернігівської облдержадміністрації В'ячеслав Чаус повідомив, що підвал школи був відкритий, щоб місцеві мирні жителі могли сховатися на випадок обстрілу.

Фейкові "фактчекери"

Таня - одна з низки цивільних українців, яких російські ЗМІ - і навіть російський уряд - неправдиво звинуватили в інсценуванні нападів.

Серед ключових джерел, які поширюють неправдиві заяви про Таню, був акаунт під назвою War on Fakes, чиє "розвінчання" її відео наразі переглянули понад 400 тисяч разів у телеграмі.

Підтримуваний міністерством закордонних справ Росії та її посольствами в соціальних мережах, цей багатомовний проєкт "перевірки фактів" стверджує, що надає "неупереджену інформацію про те, що відбувається в Україні".

Хоча деякі перевірки фактів є справжніми, акаунт також розміщує неправдиву інформацію - наприклад, звинувачення проти Тані. І загалом його контент повторює риторику Москви про війну: стверджує, що Україна є агресором, що українці вчиняють масові воєнні злочини і що будь-які докази протиправних дій Росії сфабриковані.

У прокремлівських спільнотах у російській соцмережі "ВКонтакте", низці регіональних російських ЗМІ, принаймні в одному інформаційному агентстві та білоруському державному телебаченні з'являлися матеріали, які посилалися на War on Fakes.

Смуток і спогади

Таня каже, що коли побачила в інтернеті неправдиві твердження про себе, то відчувала не гнів, а смуток.

"Мені було сумно і шкода цих людей, які вірять у всю цю брехню. Вони так бояться визнати, що ця війна справжня і все це відбувається, тому їм легше знайти виправдання чи причини не вірити в це або називати мою історію фейком. Їм легше повірити, що Україна - це театр, а українці - актори".

Вона виїхала з України до Польщі. Тепер у неї шрам на обличчі. Також через вибух у неї зіпсувався зір і з'явився посттравматичний стресовий розлад.

"Я постійно згадую про напад, навіть коли я тепер у Польщі, - каже вона. - Чесно кажучи, я не думаю, що готова повернутися додому".

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!