Що далі від екватора, то більші очі і мозок

Люди, які живуть на високих широтах, мають більші очі і мозок, щоби впоратися з поганим світлом протягом довгих зим і похмурих днів, - такого висновку дійшли вчені з Оксфордського університету після дослідження черепів у 12 різних народностей.

Вчені оприлюднили своїй висновки в журналі<link type="page"><caption> Biology Letters </caption><url href="http://rsbl.royalsocietypublishing.org/" platform="highweb"/></link>Королівської академії наук.

Вони наголошують, що більший об'єм мозку не означає більшого розуму, а додаткові об'єми потрібні для опрацювання більшої кількості візуальних сигналів.

Оксфордські науковці порівняли розміри 55 черепів корінного населення від Скандинавії до Австралії, Мікронезіі та Північної Америки.

Найбільші мозкові порожнини виявлено в черепах скандинавів, найменші були в тих, що потрапили з Мікронезії, тобто об'єми більшали, що далі від екватора.

"Ми виявили, що в місцевостях, де бракує світла, люди мають більші очниці, що дозволяє зробити припущення, що їхні очі теж більшають. Така сама послідовність була виявлена й з розміром черепів та мозку", - стверджує керівник наукової групи Елюнд Пірс.

В дослідженні також наголошується, що люди підвладні тим самим еволюційним законам, які обумовлюють наявність великих очей у птахів, що співають під час світанку, або полюють уночі, як, наприклад, у сов.

"Люди, які жили на території високих широт в Європі і Азії протягом декількох останніх десятків тисяч років, напрочуд швидко адаптували свої візуальні можливості до хмарного неба, похмурої погоди та довгих зим", - каже професор Робін Дурбар.

Дослідники мають намір продовжити дослідження, щоби підтвердити зв'язок між розміром очного яблука і більшими ділянками опрацювання зорової інформації в головному мозку людини. Вони планують, зокрема, розширити базу свого дослідження і вивчити черепи, які зберігаються в інших музеях.