Паска при свічках. Чому зникає світло навіть без великих обстрілів

У квітні, коли можна було б очікувати певної "перепочинку" із відключеннями світла між надзвичайно складною зимою і традиційно складним літом, в Україні знову почалися довгі "блекаути".

Оглядачі прогнозували, що з приходом тепла і весни ефективніше запрацює сонячна та гідроенергетика, тоді як попит на електроенергію трохи зменшиться. Натомість в Україні повернулися багатогодинні відключення – подекуди побутові споживачі сидять до 8 годин без світла, так, як це було посеред морозної зими.

Дехто навіть перед Великоднем скаржився, що через вимкнення світла на весь вечір навіть у Львові не змогли спекти святкову паску.

Росія при цьому продовжує атаки на енергетику прифронтових регіонів, але масованих ударів по енергетиці центру та заходу країни вже певний час не було.

Що сталося? І чому, як йдеться у багатьох дописах в соцмережах, українцям доводиться "пекти паски без світла"?

Загадкові прайс-кепи і ПСО

За оцінкою консалтингової компанії ExPro, повернення відключень стало наслідком одночасної дії кількох факторів, які наклалися в часі та посилили один одного.

І першим із них стало повернення холодної хмарної погоди, коли споживання зросло, а генерація на сонячних електростанціях знизилася.

Але якщо "нетипові погодні умови" початку квітня скоро мають завершитися, то "ринкові обмеження і далі можуть створювати проблеми з залученням імпорту в пікові години і роботою розподіленої генерації", розповів старший аналітик ринку електроенергії в ExPro Сергій Коваль.

Про що йдеться?

Взимку, аби стимулювати імпорт електрики та покрити ним хоч якусь частину дефіциту в енергосистемі, по якій росіяни завдавали масованих ударів, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), тимчасово підвищила так звані "прайс-кепи" - граничні ціни – на електрику для непобутових споживачів. Це дозволило зменшити тривалість відключень – зокрема, і для населення.

Проте з 1 квітня дія цього тимчасового рішення завершилася і прайс-кепи повернулися до нижчого рівня, бо постанови про подовження дії зимових рішень не було.

Колишній керівник Укренерго Володимир Кудрицький спробував пояснити це просто у дописі на фейсбук:

"НКРЕКП зробив крок, який аналогічний встановленню граничної ціни на дизель на заправках на рівні 50 грн/л. І електроенергія зникла так само як моментально зник би дизель".

Крім того, з 1 квітня уряд скасував пільгові ціни на газ для електрогенерації, які існували в рамках так званого ПСО – "покладання спеціальних обов'язків" - постачання газу за дотаційною ціною, яке нині покладене на "Нафтогаз". Точніше, подовжив пільгові ціни лише для прифронтових територій, виключивши інші.

Про те, що ці ціни не відповідають ринковим, так само як і тарифи на газ для населення, говорять давно. Проте ціни для населення підпадають під мораторій на підвищення комунальних тарифів на час воєнного стану. Тож за умов, коли власний український газовидобуток значною мірою зруйнований російськими ударами, і Україна повернулася до імпорту газу, який дорожчає (зокрема, і через війну проти Ірану та перекриту Ормузьку протоку), пільги для непобутових споживачів вирішили прибрати.

Відтак, імпортувати електрику або виробляти її на газу на вцілілих ТЕС чи у новій когенерації, яка здебільшого працює на газі, стало невигідно. А учасники ринку вчергове побачили, що попри кризову ситуацію в енергетиці, українська влада не відходить від традиційної практики раптових змін правил зміни правил гри на ринку.

Результатом цього, на думку оглядачів ринку, стало повернення відключень світла для населення і призупинення інвестицій у нову децентралізовану генерацію з боку бізнесу, - у розрахунки своїх проєктів вони закладали інші умови.

"Ніхто не буде купувати е/е на ринку ЄС собі у збиток… Крім того, ніхто не буде інвестувати у розподільну газову генерацію через те, що спочатку скасовуэться ПСО для газової генерації (крім прифронтових районів), а потім застосовується стеля ціни на е/е", - описав наслідки рішень державних органів директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко, передбачивши, що "жодний нормальний інвестор на такий ринок не зайде".

А Володимир Кудрицький також спрогнозував, що "анонсовані Урядом 1,5 ГВт нової розподіленої генерації не будуть побудовані. Бо інвестори бачать, що ринком керують неадекватні фігуранти Міндічгейту і притримують інвестиції до кращих часів".

Якщо це справдиться, то, як вважає Омельченко, "усі позитиви від спрощення ввезення обладнання та підключення до мереж нівелюються, а у літню спеку та у пік ремонтів блоків АЕС обмеження посилюватимуться".

Версія НКРЕКП

Водночас у НКРЕКП оприлюднили заяву, у якій заперечують, що нові тривалі відключення пов'язані із рішенням комісії.

"Дефіцит електричної енергії в окремі періоди виникає під впливом низки об'єктивних чинників", – йдеться у заяві.

У НКРЕКП пояснюють нинішній дефіцит електроенергії із низкою "об'єктивних чинників":

7 квітня НКРЕКП вирішила почати процедуру перегляду граничних цін на електричну енергію - "у відповідь на ситуацію на ринку та звернення його учасників".

Під час засідання голова НКРЕКП Юрій Власенко наголосив, що "на сьогодні діють граничні ціни, встановлені НКРЕКП 16 січня 2026 року, і жодних змін до них не ухвалювалося".

На підтвердження цього у НКРЕКП твердять, що імпорт електроенергії в Україну поступово відновлюється і сягає майже того рівня, що був і на 31 березня.

Він також ще раз назвав причини відновлення дефіциту на ринку електроенергії та довгих відключень світла - "скасування з 1 квітня 2026 року Кабінетом Міністрів України газового ПСО, що призвело до зростання собівартості та часткового призупинення генерації, передчасне скасування Кабміном рішення щодо зобов'язання суб'єктів господарювання здійснювати імпорт електричної енергії для забезпечення власних потреб, а також ремонтні кампанії та відновлення пошкодженої інфраструктури".

У Кабміні наразі не коментували критику на свою адресу з боку НКРЕКП чи експертів. У п'ятницю, 10 квітня там провели чергове засідання штабу з підготовки до наступного опалювального сезону, виділивши серед головних напрямків і розвиток когенерації:

"Важливо забезпечити максимальну міцність, використовуючи зокрема інструменти децентралізації, встановлення додаткових потужностей, зокрема когенерації", - заявив міністр енергетики Денис Шмигаль.

Під повідомленням на фейсбук-сторінці міністерства про засідання, а також під дописом про оперативну ситуацію в енергетиці обмежили коментарі.