Чи наблизилась Україна до миру: репортаж BBC з переговорів з Росією і США у Женеві

Три делегації, неформальне спілкування з європейськими дипломатами, десятки журналістів — і дуже стримані заяви про підсумки. У такій атмосфері минули дводенні переговори Росії, України та США у Женеві.

Із неформальних розмов з учасниками зрозуміло: сторонам вдалося просунутися в обговоренні важливих технічних деталей — насамперед того, що має відбуватися після припинення бойових дій. Натомість дискусії щодо політичного рішення про завершення війни даються значно важче.

Кореспонденти ВВС розповідають, як саме проходила ця зустріч у Швейцарії.

Відтоді як восени 2025 року в медіа потрапив чорновий варіант американських пропозицій щодо умов завершення війни між Росією та Україною, сторони домовилися: усі подальші обговорення мають відбуватися максимально закрито від преси.

Саме тому перший від початку повномасштабного вторгнення раунд тристоронніх переговорів Москви, Києва та Вашингтона, що на початку лютого відбувся в Абу-Дабі, пройшов майже в атмосфері секретності: тоді журналісти навіть не знали, де саме відбувається зустріч.

Переговори в Женеві 17–18 лютого 2026 року організували інакше. Місце зустрічі оголосили заздалегідь — ним став фешенебельний InterContinental Geneva. У ньому ж зупинилися деякі члени делегацій. В день початку переговорів журналісти, яким пощастило жити в цьому ж готелі, з подивом помітили і дипломатів з європейських країн, які формально участі в переговорах не брали.

Наприклад, під час сніданку в перший день репортери побачили, як спецпредставник президента США Стів Віткофф, один з керівників американської делегації, розмовляв із радником з нацбезпеки прем'єр-міністра Британії Джонатаном Павеллом. До Женеви також приїхали дипломати з кількох інших європейських держав.

В українській делегації наголошували, що це дуже важлива обставина. По-перше, в європейських столицях останні місяці з тривогою говорили про те, що Європа фактично не присутня за столом переговорів щодо завершення війни в Україні, хоча це питання безпосередньо стосується безпеки континенту.

По-друге, присутність європейців за столом переговорів, на думку Києва, посилила б позиції України, на яку у Вашингтоні чинять тиск і від якої вимагають поступок.

Висвітлювати переговори приїхали десятки репортерів, але більшість з них не пустили навіть до лобі готелю. Два дні багато хто був змушений ховатися від дощу в пресцентрі, розташованому приблизно за пів кілометра від місця зустрічі, або в наметах перед входом до готелю, куди дбайливі швейцарські організатори виносили чай і каву.

Кількох журналістів запросили зняти офіційний початок переговорів. Делегації під керівництвом помічника президента Росії Володимира Мединського, секретаря Ради національної безпеки і оборони України Рустема Умєрова та спецпосланця президента США Стіва Віткоффа разом із зятем Дональда Трампа Джаредом Кушнером сфотографувалися за великим столом на тлі національних прапорів. Після цього пресу попросили залишити залу.

Військові "майже про все домовилися"

Як стало відомо ВВС від кількох учасників переговорів, у спільному форматі всі сторони працювали не більше пів години.

Після цього делегації розійшлися по окремих кімнатах і продовжили роботу у двох підгрупах — їх неофіційно називали "політичною" та "військовою".

Політична група займається ключовими питаннями завершення війни: умовами припинення бойових дій, майбутнім територій Донбасу, на які претендує Росія і які не погоджується віддавати Україна, а також гарантіями безпеки.

Натомість "військова підгрупа" обговорює практичні речі — що саме потрібно зробити, якщо політичне рішення про завершення війни все ж буде ухвалене.

Після другого дня переговорів українське дипломатичне джерело повідомило ВВС, що найбільший прогрес досягнуто саме тут.

За словами співрозмовника, формат "військові з військовими" має заздалегідь пропрацювати величезний масив технічних питань: ситуацію на лінії зіткнення, розведення сил, механізми моніторингу, перевірку можливих порушень та інші деталі. І зараз ця робота, за його оцінкою, просувається добре.

Він підкреслив: важливість цього напрямку не варто недооцінювати. Якщо політичне рішення буде прийняте без попередніх технічних домовленостей, військовим доведеться ще довго "наздоганяти" процес уже після оголошення миру.

Ідея полягає в іншому — пояснило ще одне джерело ВВС в українських дипломатичних колах. Якщо на рівні лідерів двох країн раптом домовляться припинити бойові дії, то всі практичні кроки — розведення військ, контроль режиму тиші, моніторинг — можна буде реалізувати максимально швидко.

Президент України Володимир Зеленський після переговорів заявив, що військові "майже про все домовилися". Американську сторону представляв міністр сухопутних військ США Деніел Дрісколл.

За словами Зеленського, під час зустрічі стало зрозуміло: Сполучені Штати готові долучитися до контролю за дотриманням можливого перемир'я. У Києві це сприймають як позитивний сигнал.

Роль Європи в майбутній системі гарантій безпеки для України досі залишається незрозумілою.

З одного боку, Київ веде інтенсивні переговори з учасниками так званої "Коаліції охочих". Як стало відомо ВВС, йдеться про можливу присутність військових з європейських країн на українській території після початку перемир'я.

З іншого боку, Москва поки що категорично виступає проти перебування солдатів з країн НАТО в Україні після завершення гарячої фази війни. Позиція Вашингтона також виглядає неоднозначною: представники американської адміністрації робили взаємно суперечливі заяви з цього приводу.

Про женевський раунд переговорів речниця Білого дому Керолайн Лівітт заявила, що сторони досягли значного прогресу та домовилися продовжити роботу.

Членів американської делегації, на відміну від російської та української, журналісти не бачили навіть у лобі готелю.

За інформацією ВВС, її ключові фігури, Стів Віткофф і Джаред Кушнер, були присутні на офіційних зустрічах лише в перший день. На другий день найвищим за посадою американським чиновником на переговорах (принаймні під час їхньої офіційної частини) був міністр сухопутних військ США Деніел Дрісколл.

Напередодні зустрічі президент США Дональд Трамп заявляв, що Україні "краще швидко сісти за стіл переговорів". У Києві у відповідь, зокрема президент Володимир Зеленський, наголошували: саме Україна найбільше зацікавлена у завершенні війни й погоджується майже на всі американські пропозиції, тоді як процес затягує Москва.

Останніми місяцями Київ і Вашингтон активно обговорювали пакет гарантій безпеки, які США могли б надати Україні після завершення гарячої фази війни. Після масштабних переговорів у Берліні в грудні 2025 року американський посадовець на умовах анонімності говорив, що йдеться про гарантії, "аналогічні п'ятій статті статуту НАТО" про колективну оборону. Водночас він попереджав: ця пропозиція не залишатиметься на столі переговорів "вічно".

Якщо вірити Володимиру Зеленському, то на момент зустрічі в Женеві пакет американських гарантій для Києва був або повністю готовий, або майже готовий.

Українська сторона зараз виступає за якнайшвидше підписання цього документа, розраховуючи, що це посилить її позиції на переговорах із Росією.

Американська ж сторона, наскільки відомо з повідомлень медіа, схиляється до того, щоб підписати угоду про гарантії одночасно із загальним мирним договором.

"Важче, але йде"

Обговорення "політичних" питань — тобто рішень, які, власне, мають покласти край війні, — судячи з усього, просувається значно складніше. Поки що Росія та Україна не можуть дійти компромісу щодо ключових тем. Йдеться, зокрема, про майбутнє підконтрольних Україні територій Донбасу, передачі яких вимагає Москва, гарантії безпеки, без яких Київ не бачить можливості для довготривалого миру, а також статус Запорізької атомної електростанції.

У перший день переговорів президент України Володимир Зеленський дав інтерв'ю Axios, у якому заявив: громадяни України ніколи не приймуть одностороннього виведення українських військ із Донбасу. Водночас варіант, за якого війська обох країн відійдуть на однакову відстань від лінії зіткнення, теоретично міг би бути підтриманий на референдумі, припустив він.

При цьому Зеленський неодноразово наголошував: для проведення будь-яких виборів чи референдумів в Україні необхідне стабільне припинення вогню — щонайменше на два місяці, і точно не лише на день голосування, як це раніше допускав президент Росії Володимир Путін.

Відповідно до російської переговорної позиції, українські військові мають негайно залишити контрольовані ними території Донбасу. Путін не раз давав зрозуміти: якщо цього не станеться, Росію влаштує і "військовий" шлях розв'язання питання.

Російська сторона також наполягає, що переговори мають вестися "в дусі Анкориджа", посилаючись на домовленості, яких Путін і президент США Дональд Трамп нібито досягли на саміті на Алясці в серпні минулого року. У чому саме вони полягають, Кремль розкривати відмовляється.

Зеленський заявляв, що не розуміє, у чому полягає "формула Анкориджа", на яку постійно посилаються росіяни. Американська сторона про будь-які домовленості, досягнуті на Алясці, публічно взагалі не згадує.

ВВС раніше докладно писала, що Білий дім швидше розчарували підсумки Анкориджа. Джерела видання в дипломатичних колах Європи та США розповідали: зустріч показала, що пріоритетом Росії є не лише територіальні здобутки, а й ширші питання глобальної безпеки та післявоєнного устрою — а от щодо цього консенсусу поки що немає.

Щодо територій, то США, які взяли на себе роль посередника, останніми місяцями пропонують сторонам варіант перетворення частини Донбасу, на яку претендує Росія, на "вільну економічну зону".

Водночас незрозуміло, хто саме, з точки зору американської сторони, мав би отримати формальний суверенітет над цими землями. У грудні помічник президента Росії Юрій Ушаков теоретично міркував про варіант із присутністю в цій зоні російської Росгвардії та поліції.

Один із учасників нинішньої української делегації, перший заступник керівника Офісу президента України Сергій Кислиця, тоді назвав цю ідею абсурдною.

Чи вдалося Росії та Україні зблизити позиції з цього питання в Женеві, наразі сказати практично неможливо.

Напередодні зустрічі видання The Economist писало, що в українській делегації нібито є розкол щодо можливих територіальних компромісів: частина її членів більш схильна обговорювати поступки, інша — яку пов'язують із впливом колишнього очільника Офісу президента Андрія Єрмака — займає жорсткішу позицію. І в Офісі президента України, і в самій делегації в Женеві це заперечують.

Крім того, за даними Axios, уже в перший день зустрічі переговори політичної групи зайшли в глухий кут — нібито через позицію, яку озвучив помічник президента Росії Володимир Мединський. ВВС не вдалося підтвердити цю інформацію на місці: учасники переговорів просто відмовлялися коментувати це питання.

Сам Мединський після завершення переговорів заявив, що вони пройшли в робочій атмосфері. "Якщо ви маєте на увазі жарти про уроки історії, ми на хрещенні Русі зупинилися", — сказав він телеканалу RT.

У перший день учасники зустрічі взагалі не коментували перебіг переговорів, а на другий лише на кілька хвилин вийшли до журналістів із короткими заявами. Секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров назвав переговори "інтенсивними та змістовними". Мединський сказав, що вони були "важкими, але діловими".

Українське дипломатичне джерело охарактеризувало переговори як "складні, але певною мірою продуктивні — якщо, звісно, не мати завищених очікувань".

Ще один співрозмовник ВВС, близький до однієї з переговорних груп, зазначив: обговорення політичних питань "іде важче, але іде".

"(У цьому питанні) домовилися домовлятися", — підсумував у своїй заяві за підсумками переговорів Володимир Зеленський.

Переговори продовжилися після "фінішу"

Можливо, саме ці питання учасники зустрічі продовжили обговорювати вже після того, як уранці другого дня сторони офіційно оголосили про завершення переговорів.

Журналісти ВВС, які затрималися в готелі InterContinental, побачили, що невдовзі після оголошення про "фініш" туди несподівано повернувся керівник російської делегації Володимир Мединський. За час відсутності він устиг переодягнутися з ділового костюма у кардиган і джинси.

На прохання ВВС прокоментувати деталі переговорів Мединський із усмішкою відповів: "Ви запитали, а я вам не відповів", — після чого зник у супроводі помічників. У готелі він пробув близько півтори години. Виходячи, заявив, що зустрічався "з українською стороною", і відмовився від будь-яких подальших коментарів.

Тим часом у лобі готелю час від часу з'являлися члени української делегації — зокрема перший заступник керівника Офісу президента Сергій Кислиця та заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький.

Як з'ясувала BBC News Україна, у цей час Мединський провів зустріч із секретарем Ради національної безпеки і оборони України Рустемом Умєровим та членом української переговорної команди, керівником парламентської фракції "Слуга народу" Давидом Арахамією. Прессекретарка Умєрова Діана Давітян уточнила, що ці неформальні переговори тривали близько двох годин.

З'ясувати, що саме обговорювали сторони, ВВС не вдалося. Втім, можна припустити, що, оскільки і Умєров, і Арахамія працювали в межах політичної підгрупи, розмова стосувалася саме політичних питань.

Президент України Володимир Зеленський після завершення переговорів заявив, що "є напрацювання, але поки позиції різні, і переговори були непростими. Був діалог, домовилися рухатися далі й продовжувати".

"Такого прогресу, як у військовому блоці, я не почув", — додав він.

Сторони домовилися провести нову зустріч. Вночі проти 19 лютого Володимир Зеленський анонсував, що це знову може відбутись у Швейцарії.