Як українські дрони заважають Кремлю заробляти на війні в Ірані - Telegraph

Британська Telegraph пише, що Росія розраховує заробити великі гроші на зростанні цін на нафту через війну в Ірані й використати їх для війни проти України. Але через удари України по нафтовій інфраструктурі Кремль недоотримує частину доходів.

Від початку 2026 року Україна посилила удари по території Росії, зосередившись на ключовій нафтовій та газовій інфраструктурі. Серед цілей - порти Усть-Луга та Приморськ, а також нафтопереробні заводи в Кіришах, Ярославлі, Москві й Рязані.

Як пише Telegraph, українські безпілотники змогли подолати кілька ешелонів російської ППО — зокрема над Брянською, Смоленською та Псковською областями, а також районом Санкт-Петербурга — і пролетіти до 1000 кілометрів углиб території РФ.

Удари по ключових нафтових об'єктах, імовірно з прямими влучаннями, стали не лише точковими, а продемонстрували серйозні прогалини в російській системі оборони.

Що з нафтовими доходами Росії

До війни в Ірані Росія вже стикалася з серйозними економічними проблемами: доходи від нафти та газу майже впали вдвічі, сировину продавали дешевше, а дефіцит бюджету зростав.

Після початку конфлікту на Близькому Сході ситуація покращилася: ціни на нафту різко підскочили, а США частково послабили обмеження на її продаж. Це давало Кремлю шанс заробляти до 760 мільйонів доларів на день та спрямовувати ці гроші на війну.

Проте, як зазначає Telegraph, удари України по об'єктах переробки та логістики нафти могли суттєво зменшити очікувані доходи.

За оцінками видання, через атаку в середу, а також попередні пошкодження трубопроводів й серію захоплень танкерів тіньового флоту цього тижня зупинилися близько 40% експортних потужностей російської нафти.

Це один з найбільших збоїв у постачанні нафти за останні десятиліття і прямий удар по грошах, які Кремль міг би витратити на війну.

Тим не менше розрахунки агентств Reuters, Bloomberg та інших західних видань свідчать, що війна США та Ізраїлю проти Ірану таки принесла вигоду Москві.

Раніше ВВС News Україна аналізувала, як ця війна вплинула на доходи Росії.

Після її початку міжнародні ціни на нафту зросли з приблизно 70 до понад 100 доларів за барель, газ також значно подорожчав.

Це дало Кремлю можливість отримати додаткові мільярди доларів та тимчасово полегшило фінансування війни в Україні.

Очікується, що доходи російського бюджету від нафти і газу зростуть на 70% у квітні порівняно з березнем, досягнувши 0,9 трильйона рублів. Це - найвищий місячний рівень з жовтня 2025 року, згідно з розрахунками Reuters.

Дрони як інструмент стратегії

Ключову роль в українських ударах по російській нафто інфраструктурі відіграють сучасні українські безпілотники - FP-1, "Лютий", "Паляниця" та інші, пише Telegraph. Вони дозволяють діяти на великій відстані та вражати критичні вузли інфраструктури.

Йдеться вже не про поодинокі атаки. Україна послідовно б'є по всьому нафтовому ланцюгу: від переробки до транспортування й експорту. У результаті Росії дедалі складніше швидко відновлювати поставки й повною мірою користуватися високими світовими цінами.

Порти Усть-Луга та Приморськ, які разом обробляють близько 1,7 мільйона барелів нафти на день, були змушені призупинити роботу через наліт дронів.

Під загрозою опинилися ще приблизно 400 тисяч барелів на день на чотирьох НПЗ — у Кіришах, Ярославлі, Москві та Рязані. Завод у Кіришах — один із найбільших у Росії, він переробляє близько 350 тисяч барелів на добу, що становить понад 6% усієї нафтопереробки країни, зазначає Reuters.

Не обійшлося й без ударів по морському транспорту: один із дронів атакував танкер із російською нафтою поблизу Босфору, який прямував з порту Новоросійськ із майже повним завантаженням — близько мільйона барелів.

Як зазначає Telegraph, такі удари змушують російську владу шукати додаткові ресурси, зокрема звертатися до великого бізнесу для фінансування оборонних витрат.

За даними Financial Times, Путін провів закриту зустріч із представниками великого бізнесу, де, за словами джерел, їм запропонували "пожертвувати" гроші на війну в Україні. Одним із перших на це відгукнувся мільярдер Сулейман Керімов, хоча в Кремлі заявили, що ініціатива виходила від одного з учасників зустрічі, а Путін нікого напряму не просив.

Довга гра України

Як зазначають експерти, Україна націлена на широку стратегічну кампанію.

Її мета - показати Росії, що агресія має свою ціну, і що покладатися лише на підтримку союзників Київ не може, пояснює Ірина Терех, технічна директорка Fire Point - компанії, яка виробляє ракети "Фламінго" та далекобійні дрони.

Водночас аналітики застерігають: попри помітний ефект, ці дії не є "нокаутуючим ударом".

Росія ще має альтернативні маршрути експорту, зокрема до Азії, а масштаб її нафтового сектору дозволяє частково компенсувати втрати. Проте навіть у такому вигляді удари знижують фінансову гнучкість Кремля і ускладнюють ведення війни.