"Дайте нам закінчити свою школу". Чому не вщухають суперечки навколо останнього етапу реформи НУШ

"У селі в ліцеї 280 учнів, опорна школа, але хочуть зробити гімназію, і нашим дітям немає, куди йти в 10 клас. 20 км возити - жах".

"Всі сільські школи Павлоградщини роблять по 9 клас. Та що це таке? Куди можна вигнати дитину з дому під час війни?".

"Ви не реформу проводите, ви руйнуєте дітям звичне життя. Діти і так живуть в нескінченному стресі, а ви ще більше їх туди занурюєте".

Таких чи подібних коментарів у соціальних мережах – безліч. Все тому, що місцеві громади попередили батьків дітей дев'ятих класів про те, що з 1 вересня їхні навчальні заклади будуть перетворені на ліцеї та гімназії.

Якщо школа стане гімназією, то у ній вже не буде 10-12 класів. Навчатися у старшій школі можна буде лише у ліцеях. Це передбачено реформою "Нової української школи" (НУШ), що почалася ще у 2018 році.

Дев'ятикласники не вчилися за стандартами НУШ, тому вони вважали, що їх ця реформа не торкнеться і вони закінчать 11 клас у своїх школах. Тепер вони стоять перед вибором, до якого не були готові: або продовжити навчатися у ліцеї з посиленим вивченням певних предметів, або вступати до коледжу чи професійного училища.

Але на практиці це може означати, що у ліцей потраплять далеко не всі, хто захоче. Бо ліцеїв буде менше, ніж гімназій, і, як кажуть неофіційно, пріоритет буде учням, котрі мають кращу успішність.

Звісно, якась частина батьків вважає перехід на навчання в коледж чи училище після дев'яти років школи навіть кращим варіантом, бо дитина вже почне здобувати професію.

Однак тих, хто захищає право своєї дитини отримати повну середню освіту там, де вона провчилася весь час, більше. За короткий термін їхня петиція на урядовому порталі набрала понад 25 тисяч голосів, а до залагодження суперечок долучилися вже освітній омбудсмен та Верховна Рада.

Міністерство освіти та науки України вже після публікації надало нам коментар щодо ситуації, що склалася. Він доданий наприкінці цієї статті.

На кого розрахована реформа

Міністерство освіти та науки повідомило, що затвердило перелік зі 150 закладів освіти, що стануть ліцеями.

"До нього увійшли ліцеї з усіх регіонів України - міські та сільські, з різними форматами навчання та різною кількістю учнів", - розповідає міністерство у фейсбуку.

Такі кроки зумовлені третім, останнім етапом реформи "Нова українська школа", під час якого й будуть створені ліцеї та гімназії.

Реформа старшої школи триває з вересня 2025 року. Тоді стартували перші пілотні проєкти і місцеві органи влади вирішували, які школи стануть ліцеями, які - гімназіями. Але тоді у цей процес була залучена невелика частина освітніх закладів. У 2026-2027 навчальному році ліцеїв та гімназій ставатиме ще більше, аж поки у 2028 році реформа не завершиться.

Багато батьків вважали, що реформа почнеться з тих учнів, які навчаються за програмою НУШ і які давно знають, що їх чекає: 12-річна освіта і вибір після 9 класу – ліцей або колеж чи профучилище. Тобто це діти, котрі цього літа закінчують восьмий клас.

Але дев'ятикласникам оголосили, що з 1 вересня втратить чинність старий, "не нушівський" державний стандарт, за яким зараз навчаються діти у 9-11 класах. І саме тому набір учнів до 10 класу буде зупинений там, де школи перетворять на гімназії.

І якщо для киян чи жителів інших великих міст обрати коледж чи училище не буде проблемою, бо є більші вибір і логістичні можливості, то для дітей із сіл та малих міст це перетворюється на серйозну проблему.

Що має змінитися у старшій школі

Суть реформи старшої школи, яку також називають "профільною" школою, передбачає перехід на 12-річну систему освіти.

В Україні діятиме три види освітніх закладів середньої освіти: початкова школа (1-4 класи), базова середня освіта у гімназіях (5-9 класи) та профільна середня освіта у ліцеях (10-12 класи).

Проте у 10 класі передбачений адаптаційний період із можливістю змінити обраний напрям.

Замість вивчення двох десятків обов'язкових предметів учні зможуть обирати напрям навчання і поглиблено вивчати саме ті предмети, які потрібні будуть для вступу у вищі навчальні заклади. Решту дисциплін учням викладатимуть меншу кількість годин або факультативно.

У ліцеях посилюватимуть профорієнтацію, працюватимуть кар'єрні освітні радники, які допомагатимуть учням із вибором майбутньої професії, кажуть у Міністерстві освіти та науки.

Проти реорганізацій під час війни

Ті, хто протестує проти переведення дітей, які не навчалися за програмою НУШ, на нові умови, кажуть, що стара і нова програми мають суттєві відмінності. З цим погоджується й освітній омбудсмен Надія Лещик.

"Постає питання, за яким державним стандартом та програмою навчати дітей 10-х класів у 2026-2027 роках та 11-х класів у 2027-2028 навчальних роках?" - ставить питання омбудсмен.

На її думку, одним з виходів із ситуації було б запровадження двох видів ліцеїв – один для 10-11 класу, які вчаться за старим стандартом, інший – для 10-12 класів за стандартом НУШ.

Вона вважає, що такий перехідний період мав би тривати до кінця 2028 року.

Однак у відповідь на такі пропозиції частина батьків закликає взагалі зупинити реформу старшої школи, поки триває війна. І тут лунають голоси і тих батьків, чиї діти вчаться за програмою НУШ, які теж побоюються, що реорганізовані ліцеї будуть занадто далеко від дітей, а це потенційна загроза для них під час війни.

"Чи є ще якась у світі воююча країна, яка під час такої страшної війни проводить великі трансформації у всіх прошарках суспільства? Якщо ви хочете почути відповідь дітей (у мене дитина навчається в НУШ), відповідь батьків та вчителів, то всі вони в один голос кричать проти реорганізації нашого закладу у період війни", - пише Сергій Галинський з Миколаївщини, який вже знає, що до найближчого ліцею через пів року доведеться везти дитину понад півтори години.

"В наших пріоритетах - безпека, здоров'я та життя дітей, а це ми зможемо забезпечити лише у себе удома. Ми обговорювали це питання з батьками у класі. Відповідь батьків - у профільний ліцей дітей не віддадуть, переведуть у дистанційні школи, виїдуть за кордон", - додає він.

"З села в іншу школу треба їхати далеко за 20 км. Цього року з сусіднього села дітей не возили,бо дороги не прочищали і т.д., - пише на сторінці омбудсмена у фейсбуку Людмила Трохимчук. - Є гарна велика школа в селі, але ні - везіть дітей не знати куди, час витрачайте на довезення, підіймайте вранці дітей на дві години раніше. Буду всі петиції підписувати проти".

Головне - не статус і не стіни

У Верховній Раді 18 березня група депутатів зареєструвала законопроєкт, що передбачає встановлення гарантій учням завершити повну загальну середню освіту в тій самій школі, де вони навчалися, навіть якщо школу реорганізують у межах реформи НУШ.

Але, каже депутатка Оксана Савчук, поки що не зрозуміло, як це втілити паралельно з продовженням реформи старшої школи, оскільки самостійно територіальні громади це робити не можуть, має бути рішення Міністерства освіти та науки.

"Питання у всіх одне - механізм який? Як це мають зробити в малих громадах паралельно? (...) Тож виглядає так, що законодавець буде ухвалювати красиві гасла, а на місцях будуть посипати голову попелом і думати як це зробити", - пише вона у фейсбуку.

Експерт у галузі освіти і колишній директор Центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук пропонує простіший варіант.

"Не рухати мережу там, де це складно. Де не можна створити окремий заклад так, щоб не завдавати проблем батькам, учням, вчителям. Профільне навчання може існувати також і у закладі, де є початкова школа та гімназія. Головне - не статус і не стіни, а зміст і вчителі", - переконаний він.

МОН: готуються додаткові рішення

У Міністерстві освіти та науки повідомили ВВС News Україна, що зараз готуються "додаткові рішення підтримки" місцевих громад, які займаються реорганізацією шкіл.

Ідеться про внесення поправок в освітнє законодавство, а саме в закон "Про повну загальну середню освіту", що їх подали депутати. Вони пропонують забезпечити право учнів завершити здобуття повної загальної середньої освіти в тому самому закладі, в якому вони починали здобуття відповідного рівня освіти.

"Ці зміни спрямовані на врегулювання конкретних ситуацій, вони надають громадам необхідні інструменти для коректного впровадження реформи", - наголошують у МОН.

"У разі ухвалення відповідного рішення парламентом міністерство забезпечить розроблення механізмів для його практичної реалізації", - вказує пресслужба відомства.

Тобто, як виглядає, міністерство готове забезпечити право учнів 9 класів закінчити навчання у своїх школах.

Водночас у МОН наголошують, що це рішення не означатиме зупинки останнього етапу реформи загальної освіти.

"До 1 вересня 2027 року мережа ліцеїв має бути повністю сформована. Саме тому Міністерство освіти і науки рекомендує громадам не відкладати рішення, а вже зараз формувати мережу й готувати інфраструктуру та педагогічні команди", - вказують у МОН України.