Замкнене коло. Чому буксують переговори про мир в Україні

У переговорах про завершення війни в Україні, які Москва, Київ та Вашингтон ведуть з початку цього року, виникла пауза. Публічно сторони пояснюють це тим, що увага Білого дому прикута до війни з Іраном. Але, як з'ясувала ВВС, річ не тільки в цьому.

Переговори буксували ще до ескалації на Близькому Сході. Просування не було за найболючішими темами, у тому числі про території Донбасу, від яких залежить кінець війни. Не говорять сторони і про глобальні питання безпеки, без яких досягти міцного миру буде непросто.

Останній раунд переговорів щодо врегулювання війни в Україні пройшов у Женеві у середині лютого. Про прогрес їх учасники говорили обережно, але при цьому обіцяли продовжити консультації найближчим часом.

У результаті дату і місце проведення майбутніх переговорів (розглядалися Женева, Абу-Дабі, Туреччина і навіть міста США) поки що так і не погодили. Українські переговорники у вихідні проведуть зустрічі в США, але участь російської делегації в них не планується.

Паузу, що тривала, і в Москві, і в Києві пояснюють великою війною США та Ізраїлю проти Ірану.

"У мене дуже погані передчуття щодо впливу цієї війни на ситуацію в Україні, – заявив український президент Володимир Зеленський в інтерв'ю ВВС. — Фокус уваги Америки на Близькому Сході більший, ніж в Україні, на жаль. Тому ви бачите, що наші тристоронні зустрічі постійно відкладаються. А причина одна – війна в Ірані".

Те, що тристоронні переговори "поставлені на паузу", визнають і в Кремлі. "Наразі пріоритети в американських переговорників інші, — коментував це прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков. — У них багато навантажень на інших напрямках добре зрозумілих".

Європейські співрозмовники газети Financial Times також зазначили, що увага президента США Дональда Трампа повністю змістилася з Європи на Близький Схід. Один із них назвав це "катастрофою" для Європи та України.

Але, як розповіли ВВС високопоставлений європейський дипломат та двоє співрозмовників, яким відомі результати попередніх зустрічей від їхніх учасників, насправді тристоронній мирний процес почав "видихатися" ще до початку війни з Іраном.

Джерела ВВС (всі вони попросили про анонімність, оскільки не уповноважені обговорювати переговори зі ЗМІ) сходяться на думці: порядок денний і сам формат переговорів у їхньому нинішньому вигляді навряд чи призведуть до кінця війни в Україні.

В останні місяці прямі переговори Росії, України та США велися за двома напрямками: військовим та політичним.

Учасники "військової" підгрупи обговорюють, як технічно втілити в життя рішення про припинення вогню, коли і якщо вони будуть ухвалені. Як розповідала ВВС, в обговоренні цих питань сторонам вдалося досягти прогресу.

А ось ключові проблеми "політичного врегулювання" (без них будь-які успіхи на "військовому напрямку" великого значення не мають) досі залишаються невирішеними. Серед них, зокрема, доля підконтрольних Україні територій Донбасу, передачі яких вимагає Росія, та статус Запорізької атомної електростанції.

До жодного компромісу з цих питань сторони не наблизилися, розповідають співрозмовники ВВС, знайомі з переговорами.

Володимир Зеленський у лютому заявив, що жителі України не ухвалять односторонній вихід із територій Донецької та Луганської області. Президент Росії Володимир Путін у минулому прямо говорив, що без такого відведення бойові дії не зупинить. При цьому він запевняв: Росія готова домагатися цього військовим шляхом.

Американська сторона пропонувала перетворити оспорювані Росією землі на "вільну економічну зону". У Кремлі наприкінці минулого року згадували про можливе створення "демілітаризованої зони", порядок у якій забезпечуватимуть російські поліція та Росгвардія (це відомство брало активну участь у вторгненні від самого його початку) під керівництвом "російської адміністрації". Київ говорив, що готовий обговорювати варіант з економічною зоною, але без жодних поступок у питаннях суверенітету.

За даними New York Times, на лютневій зустрічі в Абу-Дабі Україна пропонувала розмістити на цих територіях контингент миротворців. Але такий варіант уже не влаштовує Москву, яка різко проти присутності будь-яких військових країн НАТО в Україні. У результаті, за словами одного із співрозмовників ВВС, інтерес російської сторони до ідеї особливої ​​економічної зони знизився.

Як писала NYT, загалом Росія відмовляється обговорювати будь-який варіант угоди по територіях, який відрізняється від "розуміння Анкоріджа" — так у Москві описують домовленості, яких, як вважають у Кремлі, Путін і Трамп досягли у серпні 2025 року під час особистої зустрічі на Алясці. Російські чиновники впевнені: США тоді погодилися з тим, що Росія має отримати контроль над спірними територіями Донбасу.

Насправді жодних домовленостей Путін та Трамп тоді не досягли і Білий дім залишився розчарований результатами зустрічі, писала ВВС та інші ЗМІ. Один із співрозмовників ВВС жартома описує її підсумки словами "нерозуміння Анкоріджа".

Публічно американські чиновники не робили заяв, які б свідчили про те, що Вашингтон уклав якусь "угоду" з Москвою. При цьому на початку березня глава російського МЗС Сергій Лавров знову заявив про "конкретні розуміння", досягнуті на Алясці, але при цьому визнав: "Дух Анкоріджа випаровується".

Без особливого успіху йде й обговорення долі Запорізької АЕС, кажуть двоє співрозмовників ВВС. Київ пропонував варіант використовувати станцію спільно за участю американців, російська сторона згодна лише на те, щоб ділитися з Україною частиною енергії, що виробляється (про це, зокрема, писало агентство Associated Press).

Україна неодноразово давала зрозуміти, що готова до обговорення будь-яких територіальних та інших поступок лише після погодження пакету юридично зобов'язуючих міжнародних гарантій безпеки, які запобігатимуть можливості нової війни. Консультації щодо цього питання українські чиновники ведуть уже багато місяців.

Наприклад, на грудневій зустрічі України, США та європейських лідерів у Берліні було обговорено гарантії "за прикладом п'ятої статті НАТО" про колективну оборону.

У січні Зеленський стверджував, що пакет гарантій узгоджено "на 100%". Але з того часу про його остаточне погодження оголошено так і не було.

Один із співрозмовників ВВС, поінформованих про переговори, називає ситуацію з гарантіями безпеки замкнутим колом: без гарантій Україна не може обговорювати територіальне питання, а без вирішення територіального питання прогрес у переговорах уявити складно.

За словами Зеленського, останнім часом американська сторона наполягає: гарантії безпеки мають бути схвалені одночасно з підсумковим мирним договором, а не раніше, як хоче Київ. Українська сторона вимагає, щоб ще раніше пакет домовленостей ратифікував Конгрес США.

Відповідаючи на запитання ВВС про буксування переговорів, прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що "нічого видихатися не почало".

"Із самого початку було зрозуміло, що тристоронні переговори будуть непростими, – сказав Пєсков. — І справді, багато питань, особливо територіальне, ще треба продовжити обговорювати. Воно дуже складне. Багато інших складних питань. І ми вважаємо за краще публічно, звичайно ж, їх не озвучувати. Ми сподіваємося, що переговори продовжаться найближчим часом".

Представники Ради національної безпеки та оборони України (її секретар Рустем Умєров очолює українську делегацію) на запитання ВВС не відповіли.

"Путіну потрібен не тільки Донбас"

На шляху до міцного миру в Україні є й інші проблеми — і багато з них сторони поки що навіть не почали обговорювати, кажуть співрозмовники ВВС.

За їхніми словами, у списку пріоритетів Кремля, як і раніше, залишаються тема нерозширення НАТО та інші питання безпеки — вони важливі для Володимира Путіна не менше, ніж встановлення контролю над територіями Донбасу. Російські дипломати останнім часом все частіше згадують пропозиції, які Росія висунула Заходу наприкінці 2021 року, незадовго до вторгнення в Україну.

Тоді Росія в ультимативній формі вимагала від США, щоб ті виключили розширення НАТО на схід і домоглися виведення всіх збройних сил та інфраструктури альянсу з території країн, які приєдналися до нього після 1997 року. Американські чиновники тоді відповіли, що готові обговорити деякі питання — наприклад контроль над озброєннями, але найжорсткіші вимоги Москви відкинули.

Вже після початку повномасштабної війни керівництво НАТО неодноразово давало зрозуміти, що не має наміру відмовлятися від політики "відкритих дверей" за жодних обставин. Але в середині лютого заступник глави російського МЗС Олександр Грушко заявив: відкинуті у 2021 році пропозиції "зберігають актуальність" і могли б "виправити ситуацію у сфері безпеки".

Наразі на переговорах ці теми не підіймаються, кажуть два джерела ВВС, знайомі з перебігом обговорень — це знижує інтерес Москви до дипломатичного процесу.

Почасти це пов'язано з позицією США, вважають співрозмовники: в адміністрації Трампа впевнені, що мир в Україні настане після вирішення територіальних питань.

"В адміністрації США не завжди правильно розуміють пріоритети Росії, — погоджується високопоставлений західний європейський дипломат. — Але Путіну потрібний не просто Донбас. Йому потрібний суверенітет над Україною".

В основі цьогорічних переговорів — план, який восени минулого року підготував спецпосланець Дональда Трампа Стів Віткофф.

Одну із чернеток цього документа — спочатку у ньому було 28 пунктів — публікував депутат Верховної ради Олексій Гончаренко.

З нього випливало, що американці були готові зокрема визнати "де-факто російськими Крим, Луганськ і Донецьк", виключити вступ України до НАТО, добиватися виведення українських військ з територій Донбасу, а також обговорювати глобальні питання безпеки в Європі, реінтеграцію Росії у світову політику та економіку.

Хоча деякі положення плану (наприклад, про чисельність української армії на рівні 600 тисяч осіб) і розходилися з офіційною російською позицією, документ у первісному вигляді в Києві називали "планом капітуляції України". Стривожив він і європейських союзників України.

Наприкінці осені-початку зими делегації з Києва та європейських столиць провели кілька зустрічей з Віткоффом і зятем Трампа Джаредом Кушнером, який приєднався до процесу.

Американський план скоротили – до 19-20 пунктів. Який цей документ має виглядає після редактури, невідомо.

"Я впевнений, що ті пропозиції, які внесли або намагаються вносити європейці з українцями, точно не покращують документ і не покращують можливість досягти довгострокового миру", - коментував це помічник Путіна Юрій Ушаков. У Києві говорили, що з чернетки прибрали "непроукраїнські" пункти.

Як розповіли ВВС двоє співрозмовників, знайомих з переговорами, з порядку денного прибрали питання, які стосувалися глобальних питань безпеки.

Російські чиновники зазвичай апелюють до них, використовуючи формулювання "першопричини конфлікту". Одне із джерел ВВС описує їх як "гарантії безпеки" Росії — саме так у 2021 році свої пропозиції називав Кремль.

Володимир Путін за останні роки кілька разів озвучував перелік умов, на яких Росія готова закінчити війну. Але якщо його вимоги до української влади можна описати як конкретні (у тому числі скорочення армії, передача територій Донбасу, визнання російського суверенітету над окупованими землями, закріплення статусу російської мови), то пропозиції щодо усунення "першопричин конфлікту" завжди звучали розмито.

Обговорити питання архітектури безпеки Європи було неможливо без залучення широкої коаліції європейських країн, визнають співрозмовники ВВС. Але в Москві європейців не хочуть бачити за столом переговорів: російські чиновники відкрито звинувачують їх у затягуванні війни.

За останні півроку європейські дипломати щонайменше двічі намагалися налагодити прямий контакт із Москвою. На початку осені радник прем'єр-міністра Великобританії з національної безпеки Джонатан Пауелл дзвонив до помічника Володимира Путіна Юрія Ушакова. Розвитку цей діалог не отримав, бо Пауелл нібито не хотів "слухати позицію" Москви, стверджували у Кремлі.

У лютому цього року з Ушаковим уже особисто зустрілися радники президента Франції Еммануель Бонн і Бертран Бухвальтер. На зустрічі вони намагалися переконати Кремль у тому, що європейські лідери мають бути за столом переговорів. Це було марно, як розповідав FT високопоставлений європейський дипломат, бо суть розмови звелася до того, що Ушаков "послав своїх співрозмовників". Співрозмовник ВВС, який спілкувався з французькими чиновниками, описує їхній стан після зустрічі з Ушаковим як "мертвий".

"Коли приїхав представник Франції, він не привіз із собою жодних позитивних сигналів. Тому йому справді не було чого почути хорошого", - сказав FT Дмитро Пєсков.

У розмові з ВВС Дмитро Пєсков визнав, що в майбутньому "якась присутність європейців" на переговорах "потрібна":

"Коли йтиметься про архітектуру безпеки Європи, — пояснив прес-секретар президента Росії. — Але зараз ми не бачимо доцільності участі європейців. Вони хочуть далі воювати руками українців".

Співрозмовники ВВС, знайомі з перебігом переговорів, кажуть, що зараз російські переговорники не мають сформульованої позиції з приводу того, як саме мають виглядати "гарантії безпеки Росії".

"З донесенням своєї позиції та з комунікацією Кремль має проблеми", — визнає один із них.

При цьому високопоставлений європейський дипломат запевняє, що Росія навмисно наголошує в переговорах саме на територіях Донецької та Луганської області. За його словами, Москва бере участь у переговорах не задля досягнення миру — у Кремлі впевнені, що зможуть досягти бажаного військовим шляхом — а задля того, щоб змусити Білий дім тиснути на Київ.

"Бо мета Росії полягає в тому, щоб президент Трамп звинувачував Зеленського за незговірливість. Росіяни знають, що українці не можуть погодитись із передачею Донбасу, — пояснює він. — Якщо росіяни почнуть висувати вимоги щодо гарантій безпеки та вимагати поступок уже від США, це виставить незговірливою стороною вже саму Росію".

Останніми днями Трамп звинувачує у небажанні домовлятися саме Київ. Позицію Білого дому поки що не змінили навіть повідомлення, що Росія допомагає розвідданим противнику США — Ірану.

"Скажіть Зеленському укласти угоду, тому що Путін готовий укласти угоду, – сказав Трамп в інтерв'ю NBC News. — Із Зеленським набагато важче домовитися", — сказав американський президент, який з моменту повернення до Білого дому вже кілька разів змінив думку про те, який бік варто звинувачувати у затягуванні процесу.

На думку високопоставленого європейського дипломата, відсутність прогресу на переговорах навряд чи турбує Володимира Путіна, який упевнений, що "і так виграє війну".

"Іти на якісь компроміси йому немає потреби, — пояснює він логіку російського президента. — Його позиція у тому, щоб затягувати цей процес та погіршувати становище України".