Наступ Росії видихається: як 2026-й може стати переломним у війні - аналіз WELT

У центрі нової публікації німецької WELT - відчуття зсуву у війні Росії проти України.

Видання фіксує тенденцію: російський весняний наступ фактично "видихнувся", так і не досягнувши заявлених цілей.

Паралельно Україна нарощує власні можливості, передусім у сфері безпілотних технологій.

Саме цей контраст і створює головне відчуття моменту. Як пише WELT, перелом у війні для України вже не виглядає чимось далеким - це все більше схоже на реальний сценарій, який може статися найближчим часом, можливо навіть цього року.

Наступ РФ все більше втрачає імпульс

Експерти припускають, що вже найближчими днями або тижнями Росія може спробувати розпочати новий масштабний наступ. Для цього Москва перекидає в Україну частину своїх стратегічних резервів - сил, які раніше тримали на інших напрямках.

За даними видання, Кремль нібито визначив для себе дедлайн - кінець квітня - щоб спробувати захопити ключові українські позиції в Донецькій області. Йдеться про Дружківку, Костянтинівку та Покровськ, де тривають важкі бої.

Водночас українська сторона, зокрема президент Володимир Зеленський, вважає такі плани нереалістичними.

"Встановлений термін неможливо дотримати", - заявив він.

Західні спецслужби теж сумніваються, що такі темпи просування досяжні.

Експерти, яких цитує WELT, додають: за нинішньої динаміки Росії може знадобитися кілька років, щоб повністю взяти під контроль Донецьку область.

Навіть за найбільш оптимістичними російськими оцінками це навряд чи станеться раніше серпня 2027 року - і супроводжуватиметься дуже великими втратами.

Особливо з огляду на укріплений Краматорськ, який фактично перетворився на великий оборонний вузол.

"Рік технологічного перелому"

Одним з головних акцентів матеріалу WELT є тема технологічних змін на полі бою.

У Києві, за словами радника українського міністра оборони Сергія Стерненка, вважають, що 2026 рік може стати переломним. Як він розповів виданню, Україна вже отримала помітну технологічну перевагу, насамперед у сфері безпілотників.

Йдеться про дрони великої дальності, які здатні вражати цілі на відстані до тисячі кілометрів. Стерненко підкреслює, що частина таких розробок не розкривається публічно, але їхній ефект, за його словами, стане помітним уже найближчим часом.

Окремо він звертає увагу на дії російської влади всередині країни - посилення цензури, обмеження інтернету та блокування сервісів. Це, на його думку, свідчить про те, що Кремль відчуває тиск і побоюється внутрішньої нестабільності.

Війна йде вглиб Росії

Як підкреслює WELT, мова вже не лише про бої на лінії зіткнення.

Якщо раніше удари дронами були поодинокими, то тепер Україна робить їх системними.

Використання безпілотників середньої дальності значно розширює "зону ураження" - під ударом опиняються не лише фронтові позиції, а й об'єкти далеко в тилу.

Йдеться про логістику, склади, транспортні вузли, а також радари, системи ППО і об'єкти забезпечення.

"В Росії ми вже можемо робити все, що захочемо. До того ж в них закінчуються ракети-перехоплювачі", - розповів Стерненко журналістам.

У WELT нагадали, що Інститут вивчення війни (ISW) раніше зазначав: росіяни, ймовірно, досі не мають достатньо ефективних і масово розгорнутих засобів захисту від дронів.

Йдеться, зокрема, про мобільні вогневі групи та інші відносно прості системи, які могли б прикривати різні об'єкти.

Через це росіянам складно захищатися від регулярних масованих атак українських безпілотників по цілях, розташованих на великій території.

Нафта, газ і оборонка

WELT також детально описує економічний вимір війни.

За даними українських джерел, удари по нафтовій інфраструктурі Росії вже призводили до серйозних збоїв в експорті та зберіганні ресурсів. Пошкодження терміналів і сховищ, як стверджується, тимчасово зменшували експортні потужності на значну частку.

Дрони також уражали об'єкти у віддалених регіонах, зокрема платформи в Каспійському морі - майже за тисячу кілометрів від лінії фронту.

Під ударом, як пише WELT, опиняється і оборонна промисловість: заводи з виробництва мікроелектроніки, ремонтні підприємства авіації, металургійні потужності, пов'язані з випуском броньової сталі та компонентів для артилерії.

"Звісно, ці атаки дають ефект не одразу, а з часом. Але Україна б'є по різних напрямках, і цей ефект лише посилюється", - пояснив у коментарі журналістам президент Центру глобалістики, експерт з енергетики Михайло Гончар.

За його словами, удари по інфраструктурі впливають на весь ланцюг: коли зупиняється експорт і знищуються резервуари, це б'є і по самому видобутку нафти - просто немає де її зберігати.

У WELT також нагадують, що у 2026 році Росія вже була змушена скоротити видобуток.

Гончар додає, що у росіян виникли проблеми і з виробництвом гасу: у березні воно впало на 16,5%, а в квітні - вже на 22%.

"Після останніх українських атак втрати, ймовірно, ще більші. Якщо Україна й далі діятиме так, як упродовж останніх двох тижнів, у Москви точно почнуться серйозні проблеми", - підкреслив експерт.

У підсумку WELT малює доволі чітку картину: Росія втрачає темп наступу, тоді як Україна переходить до більш активної та технологічної моделі війни.

І головне питання зараз - чи справді війна наближається до того самого переломного моменту, про який ще недавно говорили як про далеку перспективу, а тепер усе частіше - як про цілком реальний сценарій найближчого часу.