Удари по ключових газових обʼєктах Ірану й Катару. Ціни на газ злетіли

Ціни на нафту та газ різко зросли після ударів по великих енергетичних обʼєктах на Близькому Сході, серед яких найбільший у світі центр зрідження природного газу в Катарі.

Це перша з початку війни на Близькому Сході ескалація конфлікту, яка загрожує масштабною світовою енергетичною кризою.

Іран двічі за добу атакував ракетами промисловий комплекс QatarEnergy у місті Рас-Лаффан у Катарі. Раніше Ізраїль завдав удару по іранському газовому родовищу Південний Парс, що є частиною найбільшого у світі родовища природного газу.

Наслідки цих ударів вже відчули світові енергетичні ринки.

Ціни на газ на оптових ринках Великої Британії та Європи на початку торгів у четвер зросли майже на 25%, хоча потім трохи знизилися.

Удари по газових обʼєктах

Катар повідомив про "значні пошкодження" і пожежу на великому промисловому комплексі QatarEnergy у місті Рас-Лаффан, хоча додав, що працівники не постражлали.

Президент США Дональд Трамп у відповідь пригрозив підірвати іранське газове родовищ Південний Парс "з такою силою та потужністю, якої Іран ніколи раніше не бачив", якщо Іран продовжить атакувати "невинний" Катар.

Перед тим Катар звинуватив Ізраїль в ударі по іранському газовому родовищу Південний Парс.

ОАЕ заявили про зупинку роботи газового об'єкта, а Саудівська Аравія заявила про перехоплення безпілотників та балістичних ракет, якими Іран відповів на удар по своєму газовому родовищу.

Ізраїльські військові офіційно не підтвердили атаку, але ЗМІ цитували чиновників, які стверджували, що напад здійснив Ізраїль.

Президент Трамп у гнівному пості в Truth Social написав, що США нічого не знали про цей напад, і заявив, що Ізраїль більше не атакуватиме іранські родовища, але Іран має припинити удари по Катару.

Південний Парс є частиною найбільшого у світі родовища природного газу, він розташований на шельфі між Іраном та Катаром. За повідомленнями, на це газове родовище припадає близько 70% загального видобутку газу Іраном.

Південний Парс належить Ірану, північна частина - Катару, найбільшому виробнику газу в регіоні. Катар постачав 20% зрідженого газу на світовий ринок, проте зупинив гігантський завод у Рас-Лаффані в перші дні війни, що призвело до сплеску цін на газ у Європі та Азії.

Для Ірану газовий Південний Парс поки що має менше значення, ніж нафтові родовища, оскільки нафта йде на експорт, а газ в основному надходить на внутрішній ринок і частково експортується до Іраку.

Іранська війна триває вже не перший тиждень, проте досі ні США з Ізраїлем, ні Іран не наважувалися застосувати головну зброю - руйнування нафтогазової інфраструктури.

Компанія Shell заявила, що її газовий об'єкт у промисловому місті Рас-Лаффан у Катарі був пошкоджений пожежею після атаки Ірану. Пожежу вдалося загасити, повідомлень про жертв не було, об'єкт зараз перебуває у "безпечному стані".

Shell стверджує, що після повного введення в експлуатацію об'єкт матиме потужність переробляти 1,6 мільярда кубічних футів газу на день, перетворюючи його на 140 000 барелів газу в рідке паливо на день.

Стрибок цін на газ

Наслідки ударів по газовому родовищу в Ірані та промисловому хабу в Катарі одразу відчули світові енергетичні ринки.

Ціна на газ у Європі більш ніж удвічі перевищила рівень, який був до початку війни США та Ізраїля з Іраном.

Ціна на газ зросла на понад 25% на початку торгів у четвер на оптових ринках у Великій Британії та Європі, але потім трохи знизилася.

Матьє Фавас, редактор відділу британського журналу The Economist, назвав це зростання "величезним".

За його словами, була надія, що газовий об'єкт Катару "перезапустять протягом кількох тижнів", але після кількох атак "зрозуміло, що це навряд станеться".

Фавас каже, що ціни можуть зрости ще більше, коли попит, який наразі досить низький через пору року, зросте.

"Попит зросте, коли ми настане літо в країнах, яким потрібно багато використовувати кондиціонери. Європі та Азії доведеться поповнювати запаси. Тож вони конкуруватимуть за постачання, що, ймовірно, призведе до зростання ціни", - додав експерт..

Ціна на нафту також підскочила, вартість марки Brent зросла на 4% до 112 доларів за барель на початку торгів в Азії.

На американському ринку ціна зросла на 3% до 99,27 долара.

Це все ще нижче за пікові показники на початку конфлікту, але значно вище за довоєнний рівень.

Останні події сколихнули також фондові ринки, оскільки інвестори дедалі більше стурбовані потенційним економічним впливом тривалого конфлікту.

У Японії фондовий індекс Nikkei закрився зі зниженням на 3,4%, а в Лондоні індекс FTSE 100 знизився на 1,7% у четвер вранці.

Як конфлікт впливає на економіку країн

Перспектива тривалої війни на Близькому Сході викликає занепокоєння урядів світу. Насамперед гостро вона стоїть у країнах Європи та Азії, які великою мірою залежать від імпорту нафти та газу, пише в аналітичному матеріалі The New York Times.

Водночас світ досі відчуває наслідки останньої енергетичної кризи, яка почалася після російського вторгнення в Україну у 2022 році.

Деякі європейські країни вже почали допомагати домогосподарствам на тлі загострення війни на Близькому Сході.

Португалія знизила податки на дизель. Греція обмежила прибутки компаній від продажу пального та деяких продуктів. У Південній Кореї уряд розглядає можливість розширити програму енергетичних ваучерів для населення.

Поки що державні втручання обмежені й переважно спрямовані на зниження витрат на пальне для водіїв.

Але після того, як Іран почав атакувати великі енергетичні об'єкти в Катарі та Саудівській Аравії у відповідь на авіаудари по його газовому родовищу Південний Парс, перебої у світових постачаннях енергії, схоже, не зменшуються.

Невдовзі чиновникам доведеться робити складний вибір: або зменшувати економічний тиск на людей, або скорочувати бюджети популярних програм, можливо, збільшуючи борги.

Хоча європейські країни імпортують відносно мало нафти й газу з Близького Сходу, ціни на енергію все одно різко зросли. Аналітики попереджають, що Європі доведеться конкурувати з Азією за енергоносії з інших регіонів, і це ще більше підвищить ціни, пише NYT.

Найскладнішою ситуація може бути у Великій Британії. Нещодавно уряд виділив 53 мільйони фунтів допомоги людям, які залежать від опалення мазутом (особливо в Північній Ірландії).

Британія змушена дотримуватися жорстких бюджетних правил, щоб не втратити довіру інвесторів, адже має великий борг і слабке економічне зростання.

У Німеччини теж мало можливостей витрачати більше. У 2022 році вона вже знижувала податки на пальне, що коштувало бюджету 3 мільярди євро. Якщо ціни на нафту і газ залишаться високими, економічне зростання країни може впасти вдвічі - до 0,5%.

Схожа ситуація у Франції. Хоча вона має багато атомної енергії, їй складно зменшити борги, тому вона не може дозволити собі великі витрати.

Ще більш відчутними є наслідки для азійських країн, пише видання.

Близько 80% нафти та зрідженого природного газу, які еспкортують із Затоки, призначені для азійських ринків.

Деякі азійські авіакомпанії стурбовані можливим закінченням реактивного палива. У Бангладеші уряд наказав запровадити нормування палива та закрив університети. Кілька місцевих органів влади на Філіппінах перейшли на чотириденний робочий тиждень.

Вплив стане найбільш помітним для ринків, що розвиваються, насамперед у Південно-Східній Азії, де уряди традиційно покладалися на державне фінансування як захист на зростання цін на енергоносії.

Вищі ціни на енергоносії та інфляція будуть тиснути на компанії та споживачів і дедалі більше впливати на економічне зростання, прогнозують аналітики.