Суд Польщі дозволив видати Україні російського археолога, який незаконно копав у Криму. Що далі

Окружний суд Варшави визнав допустимою екстрадицію Києву відомого російського вченого Олександра Бутягіна, якого арештували у грудні на прохання України. Він залишається у варшавській в'язниці, а його адвокат готує апеляцію, щоб не допустити видачі науковця.

Як повідомляє польське видання "Вот Так" (російськомовний ресурс суспільного мовника TVP) з зали суду, суддя Даріуш Любовський задовольнив запит про екстрадицію Бутягіна до України. Про це також повідомило російське агентство ТАСС із посиланням на родичів археолога.

Засідання відбулося у закритому режимі, представників медіа не допустили до оголошення рішення.

За словами адвоката Бутягіна Адама Доманського, кожна зі сторін підтримала свої попередні аргументи у справі.

Він також розповів, що захист добивався відмови в екстрадиції "через побоювання за життя і здоров'я Бутягіна в Україні та дотримання прав і свобод щодо громадянина Росії в Україні".

Рішення суду першої інстанції не означає негайного вислання археолога. Згідно з польським законодавством, рішення про екстрадицію приймається у два етапи: суд постановляє про допустимість видачі, а остаточне політичне рішення ухвалює міністр юстиції.

Крім того, за інформацією "Вот Так", захист планує оскаржувати це рішення, і апеляційний суд може скасувати, змінити його або направити справу на повторний розгляд до суду першої інстанції. Максимальний строк арешту у справі про екстрадицію – два роки.

Якщо апеляційний суд схвалить видачу археолога, справа потрапить на стіл міністра юстиції Польщі, за яким залишається останнє слово.

Справа Бутягіна

Олександр Бутягін – завідувач відділом античної археології музею "Ермітаж" в Санкт-Петербурзі.

Він керував експедицією Ермітажу на місці давньогрецького міста Мірмекій у Криму з 1999 року. Серед його найвідоміших знахідок – скарби з десятками та сотнями античних монет, зокрема епохи Олександра Македонського.

Після анексії півострова Росією у 2014 році експедиція працювала вже без дозволу української влади, і ця робота триває після повномасштабного вторгнення у 2022 році.

Це робить Бутягіна організатором незаконних розкопок з погляду українського та міжнародного права. СБУ також підозрює археолога у знищенні культурного шару, тобто землі, в якій зберігаються сліди античної цивілізації.

Рік тому у відповідь на звинувачення Бутягін сказав, що "просто займається тією справою, якій присвятив життя", і що своїм головним завданням вважає турботу про археологічну пам'ятку.

Відтак Бутягіна внесли у перелік "спонсорів та співучасників російської агресії", а також – у санкційні списки РНБО.

У листопаді 2024 року прокуратура АР Крим та Севастополя повідомила Бутягіну про підозру за незаконні археологічні розкопки на об'єкті культурної спадщини України. Стаття передбачає до 5 років позбавлення волі.

На прохання України Бутягіна затримали у Варшаві – на шляху з Амстердама до Белграда, де він читав науково-популярні лекції російською мовою.

Спершу йому призначили арешт на 40 днів, а у січні суд відхилив його апеляцію та продовжив арешт до 4 березня. Пізніше цей строк продовжили ще раз – до 1 червня.

Крім апеляції, як нагадує видання "Вот Так", на першому засіданні у справі щодо екстрадиції в Україну захист вимагав відводу судді, оскільки той раніше став на бік України, відмовивши Німеччині у видачі підозрюваного в підриві "Північних потоків". Однак у відводі судді було відмовлено.

Ще до початку процесу МЗС Росії вимагало негайного звільнення Бутягіна та викликало посла Польщі в Москві, якому висловили "рішучий протест".

Тим часом Ермітаж відмовився оплачувати захист свого науковця – кошти на це збирали його друзі, а пресслужба заявила, що музей допомагає Бутягіну "дипломатичними каналами".

В розмові з BBC з тюрми (він відповідав на запитання через адвоката) російський археолог розповів, що не консультувався з юристами, коли дізнався про кримінальну справу, оскільки "зараз у світі відбувається багато речей набагато гірших".

До свого арешту в Польщі науковець, за його словами, відвідав Кіпр, Італію, Чехію, Нідерланди, а також робив пересадки в аеропортах Франції та Данії.

"На жаль, виявилося, що не всі країни Європи вирішили не полювати на вчених. Я гірко розплачуюся за свою віру в Європу", – сказав він.

Це перший випадок затримання в Європі високопоставленого науковця за цією статтею, підтвердила BBC News Україна старша наукова співробітниця Інституту археології України Евеліна Кравченко.

"Це важливо ще й тому, що він мав широкі звʼязки в наукових колах Європи, і його там добре приймали", – каже Кравченко.

Науковиця зазначає, що Бутягін працював без дозволів на дослідження від України та не передавав свої знахідки до музейного фонду України.

"Тим самим він підпав під дію Гаазької Конвенції. Усі його проблеми пов'язані із цим", – каже археологиня.

За даними СБУ, незаконні розкопки, якими керував Бутягін, завдали шкоди на суму понад 200 млн гривень.

Затримання російського археолога обурило не лише Кремль і МЗС Росії, а й деяких відомих російських емігрантів, які засудили війну.

"Ті претензії, які йому висувають, виглядають абсурдно. Ці кримінальні статті призначені для того, щоб карати чорних копачів, які грабують пам'ятники, щоб розпродати давнину. Нічим таким Бутягін не займався. Навпаки, під його керівництвом проходила музеєфікація, консервація пам'ятника, тобто його збереження", – заявив журналіст та історик Арсен Веснін.

Як Росія взяла у заручники українського вченого

Поки Росія наполягає, що рішення про арешт Бутягіна нібито політизоване, в Криму утримують українського науковця Леоніда Пшеничнова, обвинуваченого у "держзраді".

Пшеничнов – морський біолог. Він брав участь у всіх ключових українських дослідницьких експедиціях до Антарктики. Вчений багато років працював у Південному науково-дослідному інституті морського рибного господарства та океанографії в Керчі.

2015 року перейшов до Інституту рибного господарства та екології моря у Бердянську, а пізніше – до його спадкоємця – Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії в Києві.

Він продовжував жити в Криму з українським паспортом, бо не мав змоги залишити родину.

Завдяки своїй експертизі Пшеничнов багато років є представником від України в Комісії з охорони морських живих ресурсів Антарктики. Одна з її задач – обмежити вилов деяких видів, а також захищати фауну Антарктики, як-от антарктичного криля, нототеній та інших промислових видів.

Пшеничнов разом з іншими дослідниками ініціював створення нового морського охоронюваного району поблизу Антарктичного півострова, неподалік станції "Академік Вернадський".

Цю ініціативу роками блокують Китай та Росія. Саме за участь у цій ініціативі Росія й заарештувала Пшеничнова, стверджують в антарктичному науковому центрі.

У вересні 2025-го Пшеничнова затримало ФСБ – як "росіянина" (адже влада анексованого Криму провела там примусову паспортизацію).

Його звинуватили в "державній зраді" та завданні економічних збитків РФ. На сайті міжнародної правозахисної організації "Меморіал" зазначено, що вченого, ймовірно, звинувачують за статтею 275 Кримінального кодексу РФ ("Державна зрада").

Вчений, нібито знаючи про плани росіян проводити масштабний вилов криля в районі своїх досліджень, спеціально підготував аналітику про те, що промисел там треба обмежити.

"Хай тепер росіяни спробують заперечити, що екоцид є державною політикою РФ, – прокоментував директор НАНЦ Євген Дикий. – А ще хай вони вчергове повторять на засіданні Наради Договору про Антарктику свою брехливу пісеньку про "Антарктику поза політикою", якою вони ще з 2014-го відповідають на спроби привернути увагу до їхньої війни проти України".