Китай споруджує на орбіті космічну станцію

Китай хоче мати власну космічну станцію. Старт ракети відбувся з космодрому Цзюцюань в пустелі Гобі.

Зараз на орбіті Землі вже працює Міжнародна космічна станція, яка є спільним проектом декількох країн.

Китай теоретично у майбутньому може стати учасником й цього проекту, але розбіжності зі США навряд чи будуть вирішені в найближчий час.

Зате станція Тяньгун–1 за одне десятиліття може перетворитися на 60-тонний космічний об’єкт, який продемонструє здатність Китаю задовольняти власні амбіції з урахуванням досвіду інших космічних держав.

"Небесний палац" по-китайськи

Космічну лабораторію, чи іншими словами, станцію "Тяньгун" на висоту 300-400 км має вивести китайська ракета Long March 2F (Великий похід).

Поки модуль буде обертатися навколо землі, через декілька тижнів Китай планує запустити автоматичний космічний корабель Шенчжоу-8. Далі має відбутися стиковка. Потім станція з кожним новим стартом та стиковкою до неї нових космічних кораблів збільшиться в розмірах.

Її загальна вага, як пишуть державні ЗМІ Китаю, сягатиме 60 тон. Це в декілька разів менше, ніж Міжнародна космічна станція (400 тон). Але так передбачено планом, який нараховує три етапи.

"Шенчжоу" вже продемонструвала, що може виводити на орбіту вантажі та астронавтів (тайконавтів), тепер буде апробація виходів астронавтів у космос та виконання ними робіт.

До 2020 має відбутися завершення формування станції.

Назва "Тяньгун" китайською означає "небесний палац".

Перший китайський астронавт (тайконавт) Ян Лівей побував у космосі в 2003 році.

Космос, як дороге задоволення для наддержав

Досягнення Китаю в справі космічних стартів уже давно спричинили дискусії на тему, чи могла б ця країна приєднатися до проекту Міжнародної космічної станції. У ньому зараз беруть участь США, Росія, Європа, Канада і Японія.

Технічно космічний корабель Шенчжоу та сам підхід Китаю до здійснення космічних стартів багато в чому видає схожість з програмою російських "Союзів". Тобто, китайці теж могли внести свій внесок у справі забезпечення міжнародної станції пальним, запасними частинами, водою та продовольством.

Однак перешкодою для такої кооперації залишаються політичні розбіжності між США та Китаєм. І це, як вважають фахівці, розділятиме космічні програми ще довго.

Залучення Китаю могло б зменшити витрати кожного з учасників проекту МКС, який на тлі економічних кризових явищ здається зараз особливо дорогим.

Карл Бірквіст, який представляє міжнародний департамент цього багатонаціонального проекту, зауважує, що треба згоди всіх учасників.

"Це рішення, яке має бути ухвалене всіма партнерами МКС, всі повинні дати згоду", - каже науковець.

Однак Томас Рейтер, директор програми пілотованих космічних польотів Esa, якого попрохали прокоментувати останні події, пов’язані з космічними запусками Китаю, каже, що "китайці хочуть довести і собі, і іншим, що вони вже працюють на рівні".

"Ми явно рухаємося назустріч один одному", - сказав Томас Рейтер, підкреслюючи, що час дискусії про більшу кооперацію вже настав.