Як війна з Іраном рятує економіку Росії та дозволяє фінансувати війну в Україні

Агенції бізнесових новин Reuters та Bloomberg та інші західні видання порахували, як війна США та Ізраїлю проти Ірану й пов'язані з нею проблеми на ринку нафти принесли користь Росії.

Ці розрахунки свідчать, що Москва отримує додаткові мільярди, аби фінансувати агресію проти України.

Ріст цін на нафту - ріст доходів бюджету Росії

Росія отримує фінансові вигоди на тлі війни Ірану, адже ціни на нафту зросли приблизно з 70 до понад 100 доларів за барель, що суттєво збільшило державні доходи, повідомляє Reuters.

Завдяки цьому Москва може відкласти заплановане ужорсточення фіскальної політики, зокрема перегляд правил резервного фонду та можливе скорочення бюджетних витрат, пише бізнесова агенція.

Очікується, що доходи від енергетичного сектору зростатимуть приблизно на 70% щомісяця, що дозволить зменшити короткостроковий тиск на бюджет, попри санкції та значні воєнні витрати, пише Reuters.

Там зазначають, що попри те, що російській економіці важко витримувати витрати на війну в Україні та тиск міжнародних санкцій, Росія є однією з небагатьох країн у світі, які отримали вигоду від війни США та Ізраїлю проти Ірану.

Міжнародні ціни на нафту, які до початку війни наприкінці лютого торгувалися близько 70 доларів за барель, зросли вище 100 доларів за барель. Ціни на газ також різко зросли.

Очікується, що доходи російського бюджету від нафти і газу зростуть на 70% у квітні порівняно з березнем, досягнувши 0,9 трильйона рублів. Це - найвищий місячний рівень з жовтня 2025 року, згідно з розрахунками Reuters, що грунтуються на середній ціні на нафту на рівні 75 доларів за барель.

Затягування пасків відкладається

Російський бюджет розраховується на основі середньорічної ціни на нафту, або так званої "ціни відсікання", нагадує Reuters. Якщо середньомісячна ціна на нафту нижча за неї, дефіцит російського бюджету покривається з резервного фонду. Якщо середньомісячна ціна вища за ціну відсікання, профіцит перераховується до фонду.

У перші два місяці 2026 року очікування щодо російської економіки ставали дедалі похмурішими а міністр фінансів Росії Антон Силуанов заявив 25 лютого (за три дні до початку ударів по Ірану), що зміни, які знизять поріг відсікання, будуть оголошені протягом двох тижнів.

Однак у понеділок президент Володимир Путін попросив ухвалити збалансоване рішення щодо використання доходів, отриманих від вищих цін на нафту.

Виступаючи після зустрічі з Путіним у понеділок, Силуанов заявив, що уряд розглядає заходи, спрямовані на зменшення вразливості бюджету до коливань цін на нафту в середньостроковій перспективі.

Водночас голова Центрального банку Росії Ельвіра Набіулліна заявила, що ще зарано судити про вплив вищих цін на нафту на російську економіку.

Проте одне із джерел Reuters, обізнане з поточними дискусіями в російському уряді, заявило, що навіть якщо іранська криза раптово закінчиться, більшість російських політиків очікують, що ціна на нафту збереже премію за ризик ще впродовж деякого часу.

Про те, що Росія вирішила відкласти рішення, яке має зменшити її залежність від нафтогазових доходів та скоротити витрати Фонду національного добробуту, з якого, зокрема, фінансується і війна проти України, пише і Bloomberg. Причиною цього стало стрімке зростання світових цін на нафту через війну США та Ізраїлю проти Ірану.

За словами двох джерел Bloomberg, знайомих з обговореннями, російський уряд може повернутися до цього рішення у червні.

Згідно з чинними правилами, Росія використовує свій резервний фонд для покриття дефіциту доходів від нафти та газу щоразу, коли експортна ціна російської нафти падає нижче 59 доларів за барель, нагадує Bloomberg. До нападу США та Ізраїлю на Іран російська нафта продавалася за значно нижчими цінами, частково через вплив західних санкцій, які змусили Кремль пропонувати своїм небагатьом клієнтам значні знижки.

Стурбований виснаженням Фонду національного добробуту, який вже більш ніж наполовину вичерпаний війною в Україні, російський уряд готувався знизити поріг ціни на нафту, закладений у бюджетному законодавстві.

Рівень порогу та терміни зміни якраз обговорювали, коли війна на Близькому Сході та порушення судноплавства через Ормузьку протоку спричинили стрибок цін на енергоносії та посилили невизначеність, повідомило одне з джерел Bloomberg.

У лютому міністр фінансів Антон Силуанов попередив, що рішення про посилення бюджетних вимог необхідно ухвалювати "швидко".

Але 23 березня російський урядовець пом'якшив тон, заявивши, що рішення буде "найближчим часом".

Агенція також цитує колишнього міністра фінансів Росії Михайла Задорнова, який вважає, що ситуація довкола Ірану є "тимчасовою", і що її варто було б ігнорувати та не відкладати рішення щодо бюджетних обмежень.

Агенція зазначає, що ця затримка підкреслює виклик, з яким стикається Москва, коли економіка уповільнюється, а величезні витрати на війну в Україні залишаються незмінними. Хоча вищі ціни на нафту можуть полегшити короткостроковий тиск на дефіцит бюджету Росії, чиновникам доведеться також мати справу із ризиком того, що конфлікт на Близькому Сході завдасть шкоди світовій економіці та довгостроковому попиту на сировинні товари.

Премія для Росії

В іншій статті Bloomberg йдеться про те, що російська нафта в Індії вперше з початку війни в Україні торгується з премією.

"Це стало черговим доказом того, як конфлікт на Близькому Сході грає на руку Москві та впливає на світовий ринок", - пише агенція.

Війна на Близькому Сході скоротила частину світових поставок. Це спонукало США дозволити покупцям купувати російську нафту, яка зберігалася в танкерах на воді. До того, як США дали зелене світло на призупинку санкцій, Індія скоротила закупівлі російської сирої нафти в рамках торговельних переговорів.

Більш поблажливий підхід США відновив попит Індії на нафту з Росії, а ключові нафтопереробні заводи азійської країни, включаючи Indian Oil Corp. та Reliance Industries Ltd., придбали десятки мільйонів барелів російської морської нафти, за словами джерел Reuters.

Це допомагає зміцнити російський бюджет, який виснажує війна в Україні.

250 млрд до скарбниці Путіна

Війна в Ірані може принести до 250 мільярдів доларів до скарбниці Путіна, пише німецький Spiegel, посилаючись на дослідження Київської школи економіки (KSE).

Навіть за найкращим для України сцеранієм, який передбачає завершення конфлікту з Іраном до середини квітня і цінах на нафту на рівні 100 доларів за барель, Росія отримає 169 млрд доларів тільки від експорту нафти (замість очікуваних 99 млрд доларів), а експорт газу принесе ще 50 млрд доларів. Таким чином, доступні для Кремля доходи від сировини зростуть загалом на 84 млрд доларів, а бюджетні доходи - на 45 млрд доларів.

За "песимістичним" сценарієм, війна з Іраном триватиме до кінця вересня. У цьому випадку ціни на нафту можуть зрости до 150-200 доларів за барель. Тоді впрдовж літа експортні доходи Росії можуть сягати майже 50 мільярдів доларів на місяць. До кінця цього року продажі нафти та газу загалом принесуть Росії 386,6 мільярда доларів. Це на 252,4 мільярда доларів більше, ніж якби війна в Ірані ніколи не розпочалася б, і більше, ніж Росія заробила у 2022 році.

За такого сценарію, податкові надходження Кремля від сировинного бізнесу зростуть майже вчетверо порівняно з ситуацією без війни в Ірані, досягнувши 212,5 мільярда доларів (збільшення на 151 мільярд доларів).

Як зазначає Spiegel, Україна впродовж років війни отримувала від своїх партнерів в середньому близько 100 мільярдів доларів фінансової та військової допомоги. Найновіший пакет допомоги, прийнятий ЄС, становить приблизно 90 мільярдів євро. Але і його Україна поки що не може отримати через позицію Угорщини, лідер якої Віктор Орбан заявляє, що блокуватиме гроші, поки Україна не відновить постачання російської нафти своєю територією нафтопроводом "Дружба".

ЄС і російська нафта

На тлі усіх цих підрахунків стало відомо, що Європейська Комісія відклала подання законодавчої пропозиції щодо постійної заборони імпорту російської нафти, яку раніше планували оприлюднити 15 квітня, пише Reuters.

Про це свідчить оновлений порядок денний законодавчих ініціатив ЄС, опублікований у вівторок, 24 березня.

Однак, як повідомив співрозмовник Reuters у керівних органах ЄС, пропозицію не скасували і вона все одно буде опублікована, хоча й не до середини квітня через "поточні геополітичні події".

Агенція нагадує, що за даними Міжнародного енергетичного агентства, війна між США та Ізраїлем проти Ірану створює найбільші перебої з постачанням нафти в історії.

Європейська ініціатива передбачала повну поступову відмову від імпорту російської нафти не пізніше кінця 2027 року.

Утім, зазначає Reuters, якщо це рішення ухвалять, воно матиме незначний вплив на фізичні поставки, оскільки в останньому кварталі 2025 року ЄС імпортував лише 1% своєї нафти з Росії, кардинально скоротивши імпорт після повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році.

Але Брюссель хоче закріпити повну відмову від російської нафти в законодавстві, яке залишиться чинним, навіть якщо мирна угода щодо війни в Україні зрештою призведе до скасування санкцій проти Росії.

Санкції ЄС щодо заборони на імпорт російської нафти морським шляхом вже припинили левову частку імпорту нафти з Росії.

Угорщина та Словаччина були єдиними двома країнами ЄС, які й надалі імпортували російську нафту до 27 січня, коли, за інформацією Києва, російський дрон вразив трубопровід "Дружба" на території України. Це призвело до переривання поставок російської нафти.

Будапешт і Братислава звинуватили Україну в навмисній затримці відновлення поставок нафти. Це спровокувало політичний конфлікт, в результаті якого Угорщина заблокувала кредит ЄС Києву.

Початковий план ЄС передбачав оголошення про повне припинення імпорту російської нафти 15 квітня – через три дні після парламентських виборів в Угорщині.

Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила цього місяця, що повернення до російських енергоносіїв буде "стратегічною помилкою" та зробить Європу більш вразливою.