Заради перемоги і МВФ: як "Слугу народу" повертають до тями, а Раду – докупи

Від напруги і кризи до порозуміння – один крок, а точніше – один місяць. Після провального голосування за "податок на ОLX" на початку березня та критики депутатів на адресу уряду, Банкової, керівництва фракції і навіть самого президента у квітні відбулася низка важливих розмов та зустрічей, які мали "повернути "Слугу народу" до тями, а парламент – докупи".

7 квітня – у перший день важливих голосувань, заради яких все і робилось, – депутати показали давно небачену продуктивність:

Втомились на голосуванні за включення до порядку денного сесії наступного важливого зобов'язання перед Міжнародним валютним фондом – законопроєкту про податок на OLX: не вистачило лише одного голосу.

Повернутися до цього питання можуть спробувати вже завтра.

Про усе це – у репортажі BBC News Україна.

З огляду на непростий момент у налагодженні відносин між парламентом з одного боку та урядом і Банковою з іншого депутати та посадовці погодились говорити виключно на умовах анонімності.

Зустріч зі Свириденко. "Невдоволення, але без криків"

6 квітня на Facebook-сторінці прем'єрки Юлії Свириденко з'явився пост, який ще місяць тому навряд чи був можливий.

"Провели зустріч із керівниками комітетів Верховної Ради. Обговорили ключові норми, необхідні для продовження реформ, виконання наших зобов'язань перед партнерами та подальшого просування євроінтеграційного курсу", – завила очільниця уряду.

Після критики парламентарів на свою адресу та усього Кабміну Юлія Свириденко, схоже, зробила правильні висновки та активніше, ніж до цього, включилась у налагодження відносин із Верховною Радою.

"Юля зараз активно працює над покращенням роботи з депутатами: роздає відповідні вказівки міністрам і навіть контролює їх виконання. А якщо щось не виходить, влаштовує розбір, що можна покращити", – описує комунікаційну стратегію прем'єрки один із топів "монобільшості".

При цьому у медійній площині Свириденко продовжила зберігати тишу у питанні відносин із Радою та жодного разу не прокоментувала закидів депутатів щодо своєї роботи.

Навіть пост про зустріч із керівництвом більшості парламентських комітетів та "Слуги народу" опублікувала не одразу, а лише наступного тижня після того, як вона відбулась.

"Дякую народним депутатам за діалог і готовність до спільної роботи над важливими для держави рішеннями", – підкреслила 6 квітня прем'єрка та пообіцяла продовжити такий формат спілкування із Радою і щодо "інших документів, які викликають дискусії".

У самому уряді нинішню зустріч Свириденко із керівництвом більшості комітетів та "Слуги народу" називають конструктивною, хоч і визнають, що з приводу окремих тем у парламентарів було невдоволення.

"Критика з боку депутатів стосувалась програм з масовими виплатами. Але тональність розмови була спокійна, на крик чи емоції ніхто не переходив", – розповіли BBC News Україна у Кабміні.

Про те, що розмова з очільницею уряду була конструктивною, говорить і частина присутніх на ній парламентарів.

"Особисто я задоволений. Уряд нарешті згадав, що у нас – парламентсько-президентська республіка, та зрозумів, що Рада суб'єктна і що ігнорувати її на сьомому році каденції краще не треба", – констатує у розмові із BBC News Україна один із топів "монобільшості".

Однак з такою емоцією після спілкування з прем'єркою вийшли не всі.

"Навіщо збирати голів комітетів і переконувати їх голосувати, якщо вони і так все голосують?" – риторично запитує у розмові з BBC News Україна вже інший впливовий "слуга".

Ще один із присутніх на тій зустрічі топ "монобільшості" додає: розмова зі Свириденко, хоч і відбулась, але особливою відвертістю ні перед початком дискусії, ні під час не вирізнялась. Мовляв, "питання того, як проблеми у бюджеті у квітні співвідносяться із новими кешбеками, все одно делікатно обійшли".

Зустріч з Будановим. "Відверто про наболіле" у "сімейній атмосфері"

На тлі показового протесту депутатів під час голосування за "податок на OLX" та їх критики на адресу уряду і навіть Офісу президента окрему зустріч із керівництвом Ради та парламентських комітетів 6 квітня провів і голова ОП Кирило Буданов.

У його оточенні BBC News Україна пояснили: ця розмова мала відбутись значно раніше, але кілька разів вимушено переносилась через відрядження Буданова у рамках переговорів.

Загалом вона пройшла "у нормальній та конструктивній атмосфері" та на 90% стосувалось голосувань Ради у вівторок та середу.

"Депутати озвучили все, що хотіли, відверто висловились про наболіле. Було помітно, що їм такого діалогу давно не вистачало. По завершенню розмови близько 30 відсотків проблемних питань по цих законопроєктах було знято", – описують BBC News Україна результати зустрічі Буданова із топ-"слугами" в оточенні голови ОП.

Про конструктив під час цієї розмови говорять і самі депутати. Жартують: атмосфера була навіть "дещо сімейна".

"Через брак місця усім довелось тісно сісти за овальним столом у кабінеті Кирила Олексійовича і це додало певної інтимності. Загалом спілкування було довірливим. Багато у чому завдяки самому підходу нового голови ОП до спілкування з нами", – розповів BBC News Україна один із учасників зустрічі.

Ще один топ "монобільшості", присутній на тій розмові, відзначає, що був приємно вражений манерою комунікації нового голови Офісу із депутатами.

"Це чи не вперше, коли нам не роздають команди чи розмовляють у стилі "А я вам сказав!", а намагаються вести діалог. Ставлю на те, що саме завдяки відсутності у Буданова бажання ламати усіх через коліно, за кілька місяців він стане тим, хто ефективно вирішуватиме багато складних питань", – прогнозує у розмові з BBC News Україна цей депутат.

Утім такий позитив поділяють не всі топи "монобільшості".

Зокрема, один із них риторично дивується: "Дивно, навіщо така зустріч взагалі була. Де – Буданов, а де – парламент!?"

Схожу думку висловлює іще один співрозмовник BBC News Україна: "Виглядає наразі так, що нинішній голова Офісу не до кінця розуміє, як працюють деякі державні процеси. Загалом ця зустріч більше нагадує просто ситуативну історію для вирішення локальної пожежі, а не роботу вдовгу".

У оточенні Буданова із цим не згодні. Підкреслюють, що подібний формат спілкування матиме продовження.

"Дуже ймовірно, що такі зустрічі будуть повторюватись на постійній основі. За 2-2,5 тижні має бути ще одна: щодо налагодження комунікацій депутатів із головами ОВА, якої парламентарям теж не вистачає", – наголошує BBC News Україна співрозмовник із оточення голови ОП.

За його словами, потребу у системній роботі з депутатами Буданов розумів давно, а коли очолив Офіс і частіше почав спілкуватись із парламентарями під час їх візитів до нього, остаточно у цьому переконався.

"Кирило Олексійович, як і раніше, противник будь-якого мікроменеджменту. Роботу з депутатами розглядає суто як системну історію задля відновлення давно порваних ланцюгів комунікації між парламентом і Банковою. Головним результатом має бути адекватна співпраця цих двох державних інституцій", – говорять BBC News Україна у оточенні Буданова.

Засідання фракції. Камбек Арахамії, без якого "все розклеїлось"

Фінальним акордом напередодні важливих голосувань у Раді стало засідання фракції "Слуга народу" увечері 6 квітня із керівництвом парламенту, міністрами та прем'єркою.

Увесь тиждень до цього очільник монобільшості Давид Арахамія, який останнім часом дещо відійшов від керівництва "слугами" через участь у переговорах, активно працював із депутатами, аби полагодити те, що без нього швидко зламалось.

Зокрема, щодня проводив півторагодинні зустрічі із кожною підгрупою своєї фракції, аби обговорити усі проблеми у "тісному колі".

"Взагалі-то Давид практикує таке раз на рік. Але цього разу на тлі ситуації у Раді вдався до такого формату позапланово, в авральному режимі. Груп у нас, між іншим, 15-ть. Тож просто порахуйте, скільки часу він зараз вбив на те, щоб все знову запрацювало!" – пояснює BBC News Україна один із топів "монобільшості".

Те, що важливі голосування у парламенті тримаються на Арахамії, депутати вже неодноразово розповідали ВВС. Так сталось і цього разу.

"Без Давида Рада трохи розклеїлась, бо виявилось, що ніхто, крім нього, не може зрозуміло говорити з депутатами. Це і не дивно: усі сім років цю роботу він фактично тягнув на собі", – констатує у розмові із BBC News Україна один із впливових "слуг".

Під час засідання фракції увечері 6 квітня Арахамія теж відігравав центральну роль: багато говорив та модерував дискусію.

Щоправда участь у ній з боку уряду брали здебільшого віцепрем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка та міністр фінансів Сергій Марченко. Прем'єрка переважно ж мовчала.

Про це BBC News Україна розповіло одразу кілька "слуг".

"Свириденко почала говорити ледь не наприкінці зустрічі. Але її пояснення, наприклад, про "єБачки" були настільки непереконливими, що краще б вона і далі нічого не говорила", – описує свої враження від спілкування з прем'єркою на фракції один із її учасників.

Тим часом інший присутній на зустріч не бачить проблеми у такій поведінці Свириденко того вечора.

"Це швидше виглядало як те, що наші з нею спеціально домовились саме про такий формат її участі, аби це не перетворилось у балаган із розбором польотів, бо нинішня зустріч була не про це, а про те, що нам робити із проблемними законопроєктами по МВФ. Та й емоції все одно були. Головне, що, як виглядає, поки що усім вдалось домовитись. Чи надовго ми це полікували? Навряд. Але поки що все має працювати", – каже один зі "слуг" у розмові із BBC News Україна.

Більшість "слуг", опитаних BBC News Україна, задоволені тим, що фракція відбулась, як і тим, що вони на ній почули.

"Ми прямо в лоб запитали в урядовців про проблемні моменти, і особисто я вперше почув від них адекватні пояснення. Наприклад, по тим самим кешбекам. Якби Кабмін прокомунікував це все з нами так раніше, можливо, такої напруги, яку всі побачили між Радою і урядом, і не було б", – каже один із топ-"слуг".

Його колега теж відзначає конструктивність розмови міністрів із "монобільшістю".

"Урядовці дуже нормально реагували. Пояснювали свої рішення і альтернативи, які могли бути. Я б і так голосував за законопроєкти по МФВ і Ukraine Facility, бо це – питання грошей і євроінтеграції. Але після зустрічі фракції для мене теж знялось декілька питань. Загалом це – приклад конструктивної дискусії з позиціями, оцінкою ризиків і намаганням зібрати голоси", – говорить він у розмові із BBC News Україна.

Ще один "слуга народу" наголошує: якби не попередня робота Арахамії із малими групами "монобільшості", атмосфера на фракції була б "набагато гірша", бо частина депутатів просто б спустила свої емоції там.

"Давид повернув фракцію до тями, а парламент – до купи. Це – єдина людина, здатна сьогодні на таке", – підсумовує ще один представник "монобільшості".

Без зустрічі з президентом, але з його увагою

Єдиним, хто на тлі нещодавніх проблем з голосуванням у Раді, поки що не зустрівся зі "слугами", залишився президент, до якого у низки депутатів "монобільшості" теж є запитання.

Водночас на Банковій BBC News Україна запевнили: така зустріч планується.

"Президент хоче таку розмову. Зараз Давид має визначити час та формат, аби і всі депутати змогли прийти, і у президента не було відряджень у цей період", – кажуть в ОП.

Сам Володимир Зеленський повідомив, що 1 квітня мав зустріч з керівником монобільшості та очільницею уряду, з якими обговорював голосування парламенту.

"У мене є список головних законопроєктів, які важливі для отримання фінансування. Ми обговорили ці законопроєкти... Я думаю, що ми це пройдемо. Думаю, парламент показав минулого разу свою працездатність і зараз має показати", – зазначив Зеленський у відповідь на запитання BBC News Україна під час зустрічі із журналістами 2 квітня.

В ОП підкреслюють: президент та Банкова контактують з депутатами.

"Є багато різних розмов: і прямих, і опосередкованих. Якщо комусь із депутатів не вдається поспілкуватись з президентом напряму, то вони без перешкод спілкуються із його найближчим оточенням. Ну, а далі вже вирішується: чи залучати у це президента, чи можна вирішити якусь проблему без його участі. Загалом коли хтось хоче щось вирішити, то всі знають, кому маякнути", – пояснюють BBC News Україна на Банковій.

Окремо працювати з парламентом Володимир Зеленський доручив новому голові ОП ще під час його призначення, адже "вирішувати проблеми – одна із сильних сторін Буданова".

Але постійним і найактивнішим комунікатором між парламентом та ОП був і лишається Давид Арахамія.

У відповідь на слова окремих депутатів про те, що президент нібито ображений на парламент, на Банковій кажуть: це – не так.

"Його не ображає, а обурює, коли деякі люди поводять себе так, наче для них персонально війна уже закінчилась і вже завтра – вибори, а сьогодні Україна може зачекати, бо хтось десь щось не так сказав", – кажуть у розмові з BBC News Україна у Офісі президента.

Щодо критики депутатів на адресу уряду на Банковій зауважують: прем'єрка конструктивно реагує на такі речі.

"Юлія Анатоліївна завжди активна, тому з її боку точно буде правильна робота у відповідь. Але є частина уряду, яка зовсім не така, і виглядає більше як баласт", – вважають в ОП.

На думку Банкової, розмови про парламентську кризу останнім часом дещо штучно роздувались з різних сторін, аби ще більше підірвати мотивацію депутатів працювати. Але зрештою Рада голосує. Зокрема, завдяки внутрішній комунікації.

Що далі?

Після драматичних голосувань на початку березня, коли усі заговорили про парламентську кризу, під купол на Грушевського, 5, схоже, знову повернувся конструктив.

"Після усіх зустрічей є розуміння того, що ми всі маємо забезпечити оборону нашої країни, яка наразі залежить і від зовнішньої допомоги", – описує у розмові із BBC News Україна один з представників "Слуги народу".

Тим часом інший додає: "Дійшло навіть до того, що у чаті вже навіть міністру освіти Лісовому дякують, до якого загалом ставлення настільки погане, що до Шкарлета навіть так не ставились".

Та чи надовго такі позитивні зміни?

"Підхід до парламенту нарешті став депутатоорієнтованим, як і має бути. До речі, спілкування активізувалось не лише з нами, але і з іншими фракціями, що теж важливо. З іншого боку, я не вірю, що це протриває довго. Можливо, на найближчі та найважчі 3-4 місяці цього настрою і вистачить, а далі, боюсь, знову відкотимось назад. Утім, час покаже", – припускає у розмові з BBC News Україна один із топів "монобільшості".

Дехто із його колег налаштований більш песимістично.

"Для мене це виглядає як ситуативне покращення, поки ми в жопі з цими податковими голосуваннями. Бо голосувати це так чи інакше треба, тож взялись грати цю гру. Але щойно це вирішимо, боюсь, об Раду знову витиратимуть ноги", – каже цей "слуга народу" BBC News Україна.

Тим часом уряд та Банкова не лише активніше комунікують зі "слугами", але й пішли у дечому їм назустріч.

Напередодні голосування за податкові та фінансові законопроєкти в один із них вписали пункт про перегляд підходів банків до роботи із PEPами – публічно значимими особами.

Один із присутніх на засіданні фракції 6 квітня пояснює цей крок так: "Це така win-win стратегія з боку Давида: раз вже депутатам треба так чи інакше голосувати за зобов'язання для МВФ, то і для них має бути якийсь позитив".

Від жовтня 2023 року статус PEP є довічним для українських високопосадовців, їх родичів та близьких партнерів, що вже давно обурювало депутатів.

"Ми не проти PEP, ми проти знущань над PEPами у наших банках, коли їм легше просто відмовити у обслуговуванні таким людям, ніж працювати з ними і нарватись потім на якийсь штраф", – додає один із топів "монобільшості".

"У когось банки позакривали рахунки, які існували по 20 років, тільки через те, що ти – PEP, у когось фінмоніторинг тягав батьків-підприємців, бо ти – PEP. Інколи доходило до повного безпрєдєлу", – емоційно пояснює суть проблеми вже інший "слуга народу".

Описуючи нещодавні події у Раді ВВС зазначала: "Нинішня криза значно більша, ніж просто парламентська, та торкається уряду і в чомусь навіть президента. У кожного із них наразі ще є можливість почути та зрозуміти одне одного".

Схоже, всі зробили висновки, як і кроки одне одному назустріч.

"Із парламентом треба працювати – це правда. І парламенту теж треба працювати – це теж правда. Бо всім в Україні треба пройти цей шлях до закінчення війни", – кажуть на Банковій.

Головне – щоб це усвідомлення було не лише на словах, але і у конкретних діях. З усіх без винятку сторін.