"Сліпа і безглузда лють" Трампа: як він втрачає суперсилу і з нього глузують ЗМІ

Конфлікт на Близькому Сході може серйозно змінити політичну гру президента США Дональда Трампа, попереджає британське видання The Economist.

Трамп пережив штурм Капітолія 6 січня 2021 року і у 2024 році знову здобув перемогу на виборах, збільшивши частку голосів. Та зараз його президентство опинилося в кризі.

На думку аналітиків видання, "необдумана та безрозсудна" війна проти Ірану ставить під загрозу три його головні "суперсили": здатність нав'язувати власну реальність, жорстко тиснути на інших і тримати під контролем Республіканську партію.

Трамп проти реальності

Президент заявляє, що "переміг" в Ірані, але реальність виглядає інакше, зауважує видання.

Іран не можна перемогти у звичному сенсі: попри руйнування та вбивства високопосадовців, режим залишається на місці.

А близько 400 кг урану, придатного для створення ядерної зброї, досі перебувають на території країни - фактично "все ще на волі", підкреслює Economist.

Видання також зазначає, що Іран веде паралельну війну проти світової енергетики: атаки на судна в Ормузькій протоці та на інфраструктуру сусідніх країн вже позначаються на ринках.

Ціна на нафту марки Brent 18 березня перевищила 110 доларів за барель після ракетного удару по газовому хабу в Катарі.

"Час на боці Ірану", - відзначає Economist, додаючи, що влада країни вважає свою стратегію успішною.

Союзники перестали слухати

Ще одна "суперсила" Трампа - здатність використовувати міжнародні важелі тиску - слабшає, йдеться в матеріалі Economist.

Світові лідери та союзники по НАТО вже звикли до жорсткої манери американського президента і тепер чинять йому опір.

Тим часом Іран накопичує власні важелі: він використовує Ормузьку протоку як інструмент тиску і торгу. І це спрацьовує.

Як пише Economist: навіть якщо Трамп захоче завершити війну, Іран може продовжувати обстріли.

Якщо ж Ормузька протока буде закрита до кінця квітня, нафта може коштувати 150 доларів за барель.

Іран при цьому, на думку аналітиків, може вимагати більше, ніж повернення статус-кво: скасування санкцій, виведення американських баз або стримування Ізраїлю.

Щодо Трампа, він може обрати один з двох шляхів: ескалацію - наприклад, захоплення острова Харк, через який проходить близько 90% іранського нафтового експорту, - або поступку.

Контроль над партією згасає

Остання "суперсила" Трампа - контроль над Республіканською партією - теж починає слабшати.

Він прийшов на обіцянках захистити американців від війни та інфляції, але реальність вдарила по його рейтингах: уже загинуло 13 військових, а наземні операції в Ірані чи на острові Харк можуть призвести до нових жертв.

Ціни на бензин і дизель зросли майже на 25% з моменту інавгурації, а серед прихильників руху MAGA вже лунають звинувачення у "зраді", зокрема від лояльного до Трампа журналіста Такера Карлсона.

Багато республіканських лідерів у приватних розмовах теж висловлюють незадоволення.

Як зазначає Economist, усі ці фактори можуть призвести до поразки партії на проміжних виборах і послабити вплив Трампа на наступного лідера Республіканської партії.

Слабкий Трамп - небезпечний Трамп

Журналісти Economist попереджають: якщо позиції Трампа послабнуть, він може стати більш непередбачуваним і радикальним - як у внутрішній, так і в міжнародній політиці.

За оцінкою видання, республіканці ризикують втратити контроль над Конгресом. Це ще більше обмежить вплив Трампа.

Якщо війна затягнеться, президент може шукати "перемогу" в інших регіонах або вдаватися до жорсткіших кроків.

Це може бути тиск на союзників, перегляд міжнародних альянсів або внутрішні дії: від тиску на медіа до атаки на політичних опонентів.

Economist наголошує: навіть кінець бойових дій не означає миттєвого відновлення. Енергетичні ринки, судноплавство та глобальна економіка ще довго відчуватимуть наслідки конфлікту.

Ціни на нафту можуть залишатися високими місяцями. Кожен день затяжної війни послаблює позиції президента.

Але, як підкреслюють аналітики видання, політика Трампа завжди базувалася на перемогах. І чим слабшим він стає, тим непередбачуванішим і більш ризикованим стає його політичний курс.